Дискурсивна прагматика: проблемне поле, дослідницька одиниця

Бацевич Флорій Сергійович, доктор філологічних наук, професор

Львівський національний університет імені Івана Франка

2008. – Vol. 1 : 4-10Pdf

У статті висвітлюється коротка історія формування проблемного поля сучасної лінгвістичної прагматики. Обґрунтовується розмежування мікро-, макро- і мегапрагматик (разом з їхніми одиницями і категоріями) в межах дискурсу. Дослідницькою одиницею прагматики дискурсу вважається комунікативний прагматичний смисл.

Ключові слова: дискурс, прагматика, лінгвістична прагматика, мікропрагматика, макропрагматика, мегапрагматика, комунікативний смисл, комунікативний прагматичний смисл.

The article touches upon the brief history of formation of the problematic field of modern linguistic pragmatics. The reasons for singling out micro-, macro- and megapragmatics (together with their notions and categories) within the discourse are provided. Communicative pragmatic sense is considered as the unit of research.

Key words: discourse, pragmatics, linguistic pragmatics, micropragmatics, macropragmatics, megapragmatics, communicative sense , communicative pragmatic sense.

REFERENCES

  1. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. – Ташкент: Фан, 1988. – 186 с.
  2. Аллен Дж. Ф., Перро Р. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. Теория речевых актов. – М.: Прогресс, 1986. – С. 322–362.
  3. Арутюнова Н.Д. Прагматика // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 389–390.
  4. Бацевич Ф. Смисл: сутність і сфери вияву в мові // Вісник Львів. ун-ту. Серія філол. 2004. – Вип. 34. – Ч.1. – С. 346–353.
  5. Бацевич Ф.С. Прагматичні перформативи: спроба обґрунтування // Мовознавство. – 2008. – № 1. – С. 31–34.
  6. Булыгина Т.В. О границах и содержании прагматики // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. – 1981. – Т. 40. – № 4. – С. 333–342.
  7. Богданов В.В. Речевое общение: прагматический и семантический аспекты. – Л., 1990. – 88с.
  8. Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI. – М., – С. 217–237.
  9. Демьянков В.З. Прагматические основы интерпретации высказывания // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. – 1981. – Т. 40. – № 4. – С. 368–377.
  10. Серль Дж. Косвенные речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. – М., 1986. – С. 195–222.
  11. Степанов Ю.С. В поисках прагматики (проблема субъекта) // Известия АН СССР. Сер. лит. и яз. – Т. 40. – 1981. – № 4. – С. 325–332.
  12. Сусов И.П. Семантика Ï|ûõ8kv_vãи прагматика предложения. – Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 1980. – 80 с.
  13. Сусов И.П. К предмету прагмалингвистики // Содержательные аспекты предложения и текста. – Калинин: Изд-во Калининского гос. ун-та, 1983. – С. 3–15.
  14. Франк Д. Семь грехов прагматики: тезисы о теории речевых актов, анализе речевого общения, лингвистике и риторике // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. – М., 1986. – С. 363–373.
  15. Ыйм Х.Я. Прагматика речевого общения // Теория и модели знаний: Труды по искусственному интеллекту: Уч. зап. Тартуского ун-та. Вып. 714. – Тарту, 1985. – С. 196–207.
  16. Cook Guy. Discourse. – Oxford: Oxford University Press, 1989. – 168 p.
  17. Dijk T. A. van. Studies in the Pragmatics of Discourse. – The Hague; P.; N.Y.: Mouton Publishers, 1992. – 331p.
  18. Green Georgia M. Pragmatics and Natural Language Understanding. – Hillsdale, New Jersey, L.: Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 1989. – 180 p.
  19. Handbook of Pragmatics Manual / Ed. bi Jef Verschueren, Jan-Ola Östman, Jan Blommaert. – Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1995. – 498 p.
  20. Mey Jacob L. Pragmatics: An Introduction. – Cambridge: Massachusetts, 1993. – 357 p.
  21. Yule G. Pragmatics. – Oxford: Oxford UP / Series Oxford Introductions to Language Study, 2007. – 138 p.