СИНЕСТЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАТИНСЬКИХ ДОТИКОВИХ ПРИКМЕТНИКІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ВЕРГІЛІЯ, ГОРАЦІЯ, ОВІДІЯ)

←2019. – Vol. 14

Антонюк-Кириченко Соломія Андріївна 
к.філол.н., викладач
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.14.7-18

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Емпірійним латинським прикметникам, у тому числі й тактильним, притаманна здатність до синестезії, яка є різновидом семантичного синкретизму. Синестетичними називаємо дотикові номінації, які, крім тактильного відчуття, у певному контексті викликають ще й додаткове, невластиве цій сфері відчуття. Тактильні лексеми у самій семантиці яких лежить синкретичне поєднання декількох сенсорних характеристик вважаємо також синестетичними. В основі переходу первісно тактильних прикметників лежить явище синестезії як у вузькому, так і в широкому її розумінні: було зафіксовано випадки переходу дотикових лексем унаслідок явища синестезії до інших сфер сенсорної, зокрема аудіальної, зорової, густативної та ольфакторної, так і несенсорної лексики (психічна сфера), служачи для позначення рис характеру, вдачі людей, рідше тварин, а також для змалювання почуттів, особливо любові. Синестетичні перенесення значень прикметників не є односпрямованими, однак вони здійснюються в одному напрямку частіше, ніж в іншому. Латинським же сенсорним ад’єктивам характерні односторонні синестетичні переходи від ЛСП дотику до інших сфер. Односпрямованість синестетичних зв’язків тактильних ад’єктивів пов’язана з природою зорових, слухових та нюхових відчуттів. Вони, на відміну від тактильних та густативних відчуттів, що належать до менш організованих, нижчих рівнів пізнання, не потребують безпосереднього контакту з предметом.

Вживання тактильних прикметників на позначення відчуттів інших полів  зумовлене певним дефіцитом зображальних засобів у тому чи іншому полі, для ліквідації якого й виникає потреба в синестетичному переносі значень.

Синестетичні переноси значень дотикових прикметників виникали не лише як наслідок економії мовних засобів, але й з метою збагатити структурно-семантичні ресурси мови і були потужним знаряддям збільшення функціональної гнучкості словника латинської мови.

Ключові слова: синестезія, лексико-семантичне поле, тактильні прикметники.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бенвенист, Э. Общая лингвистика (Москва, Прогресс, 1974), 446.
  2. Галеев Б. М. «Что такое синестезия: мифы и реальность.» Leonardo Electronic Almanac 7, № 6 (1999), http://synesthesia.prometheus.kai.ru/mif_r.htm (дата обращения 10.11.2019).
  3. Капанова, А. А. «Синестетическое использование имен прилагательных в современном французском языке.» (Дис. канд. филол. наук, Москва, 1984), 188.
  4. Мелько, Х. Б. «Типологія засобів відображення синестетичних уявлень людини в постмодерністському художньому дискурсі (на матеріалі англійської та української мов).» Автореф. дис. канд. філол. наук (Київ, 2010).
  5. Метафора в языке и тексте, В. Г. Гак, Е. М. Вольф, В. Н. Телия и др. (Москва, Наука, 1988), 176.
  6. Селіванова, О. О. Лінгвістична енциклопедія (Полтава, Довкілля-К, 2010), 844.
  7. Тимейчук, Н. О. «Прикметники смаку у творах Плавта, Горація та Петронія (лексико-семантичний аспект).» (Дис. канд. філол. наук, Львів, 2007), 215.
  8. Українська мова: енциклопедія, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін., 2-ге вид., випр. і доп. (Київ, Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004), 824.
  9. Ульманн, С. «Семантические универсалии.», пер. с англ. Л. Н. Иорданской. Новое в лингвистике (Москва, Прогресс, 1970): 250–299.
  10. Butler, Sh., Purves, A. Synaestesia and the ancient senses, 2-nd ed. (New-York, Routledge, 2014), 229.
  11. Engstrom, A. G. «In Defence of Synaesthesia in Literature.» Philological Quarterly 25 (1946): 1–19.
  12. Sdorow, L. M. Psychology, 5-th ed. (New-York, McGraw-Hill, 2002), 528.
  13. Stanford, W. B. Greek metaphor: Study in Theory and Practice (New-York; London, Johnson Reprint Corporation, 1972), 156.