МЕТАФОРИЧНІ СПОЛУКИ З КОМПОНЕНТОМ ВПАДАТИ В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ XXI СТ.

Олена-Анна Олексіївна Гульцьо, hultso.olena@gmail.com

аспірант, асистент,

Національний університет «Львівська Політехніка»

Левченко Олена Петрівна, levchenko.olena@gmail.com

д. філол. н., професор

Національний університет «Львівська Політехніка»

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2023.22.87-98

PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню метафоричних сполук із компонентом впадати/упадати/впасти/упасти у/в + Х. Метафоричні сполуки з компонентом впадати/упадати/впасти/упасти у/в класифіковано за сферою-метою, визначено частоту вживання. Матеріалом дослідження послугував створений на базі Генерального регіонально анотованого корпусу підкорпус українських художніх текстів XXI ст. Під час дослідження застосовано корпуснобазований метод; використано прийом структурно-семантичного моделювання; здійснено кількісно-якісний аналіз. Зроблено висновок про те, що одним із випадків категоризації афектів і станів є категоризація їх як вмістищ, зокрема концепти ЕМОЦІЙНА НАДМІРНІСТЬ, ЗБУДЖЕННЯ/ХВИЛЮВАННЯ, ЗАХВАТ. Досліджено такі концепти, як ГНІВ, ДЕПРЕСІЯ, ІСТЕРИКА, ПАНІКА, МАРАЗМ, БЕЗНАДІЯ. За кількісними показниками частотності з’ясовано, що найчастіше за структурно-семантичною моделлю СТРАХ – ЦЕ ГЛИБОКЕ ВМІСТИЩЕ вербалізується концепт БЕЗНАДІЯ. Спостережено індивідуально-авторські метафоризації концептів СТРАХ, СПОКІЙ, ІПОХОНДРІЯ, БОЖЕВІЛЛЯ, КАТАТОНІЯ, МАНІЯ, МАРЕННЯ, ПАРАНОЙЯ. З аналізу лінгвального матеріалу випливає, що не всім фразеологічним одиницям, які вміщено в лексикографічних джерелах, у підкорпусі властива висока частота. Якщо керуватися частотністю досліджуваних метафоричних сполук, можна стверджувати, що словники послідовно не фіксують нові одиниці. Кількісні дані про вживання таких сполук у текстах корпусу є цінною інформацією для лексикографічної практики.

Ключові слова: метафора, структурно-семантична модель, емоційна концептосфера, фразеологічні одиниці, сфера-джерело, сфера-мета, корпус текстів, автоматизована ідентифікація метафор.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Білоноженко, В. та ін., Словник фразеологізмів української мови, відп. ред. В.О. Винник (Київ: Наук. думка, 2003):
  2. ГРАК: М.Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, Т. Ніколаєнкота ін. (2017-2021), Генеральний регіонально анотований корпус української мови (Київ, Львів, Єна),org.
  3. Краснобаєва-Чорна, Ж., Лобасова, В. “Фразеосемантичне поле “емоції людини” в сучасній українській мові: база даних”, Мовознавчий вісник10 (2010): 39-43, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mv_2010_10_10.
  4. Левченко, О. П., “Символи у фразеологічних системах української та російської мов: лінгвокультурологічний аспект.” (Дис. д-ра філол. наук, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, 2007).
  5. Лозова, О. “Емоції як об’єкт вивчення у когнітивній лінгвістиці.” Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки 81(3) (2009): 329-334, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzs_2009_81(3)__81.
  6. Мандер, С. “Емоції та їх вербальна репрезентація в українській та американській лінгвокультурах.” Мовні і концептуальні картини світу50(2) (2014): 42-48, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2014_50(2)__8
  7. Михальчук, Н., Онуфрієва, Л. “Психолінгвістичні особливості репрезентації емоцій за допомогою концепту «страх».” Проблеми сучасної психології 48 (2020): 206-27, https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.206-227
  8. Охріменко, М. “Склад фразеосемантичного поля “емоції людини” (на матеріалі сучасних перської та української мов).” Вісник Львівського університету. Серія філологічна54 (2011): 130-137, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2011_54_17
  9. Петренко, Є. “До проблеми вербалізації емоцій.” Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія37 (2018): 81-84.
  10. Словник української мови в 11-ти томах (Київ: Наукова думка, 1970–1980): т. І–ХІ.
  11. Kövecses, Z. Metaphor and emotion: Language, culture, and body in human feeling (Cambridge: Cambridge University Press, 2003), 223.
  12. Kövecses, Zoltán. “Conceptualizing emotions. A revised cognitive linguistic perspective” Poznan Studies in Contemporary Linguistics 50, no. 1 (2014): 15-28, https://doi.org/10.1515/psicl-2014-0002.
  13. Lakoff,, Johnson, M. Metaphors we live by (Chicago: The University of Chicago Press, 2003), 276.
  14. Pajdzińska,, “Jak mόwimy o uczuciach? Poprzez analizę frazeologizmόw do językowego obrazu świata.” Językowy obraz świata, Lublin: Wydawnictwo UMCS, (1999): 83–101.
  15. Puzynina, “Uczucia a Postawy We Współczesnym Języku Polskim”, Język a Kultyra 14 (2229) (2000): 9–24.
  16. Reykowski, Procesy Emocjonalne Motywacja Osobowość (Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN, 1992), 200.
  17. Szewczuk, Psychologia (Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1990), 814.
  18. Wierzbicka, “Defining emotion concepts.” Cognitive Science 16 (4) (1992): 539-581, https://doi.org/10.1016/0364-0213(92)90031-O