ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ГЕРМЕНЕВТИКА ЯК ОСНОВА НОВІТНЬОГО МЕТОДУ АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

Наталія Миколаївна Гриців, nataliia.m.hrytsiv@lpnu.ua

к. філол. наук, доцент, докторант

Національний університет «Львівська політехніка»

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2023.22.74-86

PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Перекладацька герменевтика відкрила нові можливості як новочасний пошуковий метод і не залишилася поза увагою зарубіжних перекладознавців, літературознавців та критиків. Проте в українській науці сьогодення продуктивні характеристики цього методу у стосунку до аналізу тексту вивчені недостатньо. Пропонована розвідка є спробою заповнити цю лакуну.

Статтю присвячено огляду, аналізу та підсумку теоретичних відомостей про перекладацьку герменевтику як розгорнуту і водночас структуровану методологічну основу розуміння і тлумачення смислу у тексті оригіналу та тексті перекладу.

Резюмовано роль успадкованих процедур інтерпретативної теорії перекладу і когнітивної герменевтики та з’ясовано контури їхнього обопільного системного прирощення до перекладацької герменевтики, насамперед в аспекті роз’яснення та тлумачення тексту з позиції когнітивного підходу.

Окрему увагу приділено визначенню предметного поля перекладацької герменевтики; висвітлено два основні орієнтири когнітивної герменевтики: цілісне бачення перекладача і розуміння тексту як самодостатнього артефакту; розглянуто поняття «герменевтична спіраль» пізнання тексту оригіналу та «вдосконалене розуміння» як стратегічний процес перекладу.

Охоплено умови текстотворення (текстопородження): концепцію тексту, літературну програму, систему переконань. Визначено траєкторії принципів перекладацької герменевтики: суб’єктивність, історичність, феноменологія, процесовість, цілісність, рефлексія.

Розгорнуто складники розуміння тексту, серед яких: ситуаційне тло, поле дискурсу, вимір смислу, предикативний модус. Виокремлено критерії формулювання і втілення перекладацької стратегії з перспективи текстооформлення: мовимо про жанр, когерентність, стилістику та функцію тексту перекладу.

Підсумовано, що переклад – це форма вдосконалення розуміння, а перекладання – це не прерогатива мови, а радше питання (сприйняття, збагнення, творення, доповнення) смислу та спілкування посередництвом цього смислу.

Ключові слова: перекладознавство, перекладацька герменевтика, когнітивний підхід, текст, смисл, пізнання.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бехта, І. «Літературно-художній твір у концепції Р. Інгардена: схематизація та об’єктивізація.» Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія «Іноземні мови» 19 (2012): 24–28.
  2. Бехта, І., Мельничук, О. Невербальна комунікація: дискурсна динаміка текстового концепту (Львів; Рівне: Волинські обереги, 2021), 200.
  3. Ґадамер, Г.-Ґ. Істина і метод: у 2 т., пер. з нім. О. Мокровольського (Київ: Юніверс, 2000). Т. 1: Основи філософської герменевтики (2000), 464.
  4. Левченко, О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект (Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005), 263.
  5. Мельничук, О. Константи досвіду невербального в англомовному художньому дискурсі (Рівне: Волинські обереги, 2023), 312.
  6. Cercel, L. Übersetzen als hermeneutischer Prozess. Fritz Paepcke und die Grundlagen der Übersetzungswissenschaft. In: Larisa Cercel (ed.), Übersetzung und Hermeneutik – Traduction et herméneutique (Bucarest: Zeta Books, 2009): 331-357.
  7. Cercel, L. Übersetzunghermeneutik. Historische und systematische Grundlegung (St. Ingbert: Röhrig, 2013).
  8. Delisle, J. L’analyse du discours comme méthode de traduction: Initiation à la traduction française de textes pragmatiques anglais, théorie et pratique (Ottawa: Presses de l’Université d’Ottawa, 1980), 271.
  9. Gadamer, H.-G. Truth and Method (Trans. by Joel Weinsheimer and Donald G. Marshall, 2006) (London and New York: Contimuum, 1960).
  10. Gadamer, H.-G. Truth and Method. [Second revised edition. Translation by W. Glen – Doepel and revised by Joel Weinsheimer & Donald G. Marshall] (New York: Crossroad, 1990).
  11. Heyes, C. New thinking: the evolution of human cognition. Philosophical Transactions B, [publ. The Royal Society] (2012): 2091-2096.
  12. Kharmandar, M. A. «The Intersections of Translational Hermeneutics and Narrative Hermeneutics: The Foundational Considerations.» CrossRoads: A Journal of English Studies 20 (1) (2018): 53–70.
  13. Kupsch-Losereit, S. Übersetzen als Verhandlungs(spiel)raum und Sinngebungsprozess. In: L. Cercel & J. Stanley (Hrsg.) Unterwegs zu einer hermeneutischen Übersetzungswissenschaft. Radegundis Stolze zu ihrem 60. Geburtstag, 39-67 (Tübingen: Narr, 2012).
  14. Lancashire, I. Cognitive Stylistics and the Literary Imagination. A companion to digital humanities, Eds. S. Schreibman, R. S. Siemens, J. Unsworth (Malden, MA: Blackwell Publishing. 2004): 397–414.
  15. Lederer, M. Translation, the Interpretive Model, translation of La traduction aujourd’hui, trans. N. Larché (Manchester: St Jerome, 2003), 240.
  16. Leydesdorff, L., Peterson, M. A., & Ivanova, I. Self-organization of meaning and the reflective communication of information. Social Science Information, 56 (1) (2017): 4–27.
  17. Neubert, A., Shreve, G. Translation as Text (Kent: Kent State University Press, 1992), 184.
  18. Piecychna, B. Is (Translational) Hermeneutics of any Use for the (Cognitive) Analysis of Translation Products? Crossroads: A Journal of English Studies 11 (2015): 29-45.
  19. Ricoeur, P. Interpretation Theory: Discourse and the Surplus of Meaning (Texas: Texas Christian University Press, 1976).
  20. Ricœur, P. The Model of the Text: Meaningful Action Considered as a Text. In: Mario J. Valdés (ed.). A Ricoeur Reader: Reflection and Imagination (Toronto: University Press, 1991): 144–167.
  21. Schleiermacher, F. Hermeneutics and Criticism and other Writings [German original 1838. Translated and edited by Andrew Bowie.] (Cambridge: Univ. Press. 1998).
  22. Seleskovitch, D. Interpretation, a Psychological Approach to Translation. In Translation: Applications and Research, еd. by R. Brislin (New York: Gardner Press, 1976): 92–116.
  23. Stanley, J. W. Die gebrochene Tradition. Zur Genese der philosophischen Hermeneutik Hans Georg Gadamers (Würzburg: Königshausen & Neumann, 2005).
  24. Stanley, J. W. Das Dilemma der Subjektivität in der Hermeneutik. In: Larisa Cercel & John Stanley (eds.): Unterwegs zu einer hermeneutischen Übersetzungswissenschaft. Festschrift für Radegundis Stolze zu ihrem 60, Geburtstag (Tübingen: Narr., 2012): 246-273.
  25. Stanley, J., O’Keeffe, Brian, Stolze Radegundis and Cercel, Larisa (eds.). Philosophy and Practice in Translational Hermeneutics (Bucharest: ZETA Books, 2018).
  26. Stolze, R. Phenomenology and Rhetoric in Hermeneutic Translation. CrossRoads: A Journal of English Studies. Issue 20 (1) (2018): 32–52.
  27. Stolze, R.; Stanley, J. W.; Cercel, L. (eds.). Translational Hermeneutics. The First Symposium (Bucharest: ZETA Books, 2015).
  28. Stolze, R. The Translator’s Approach – Introduction to Translational Hermeneutics. Theory and Examples from Practice (Berlin: Frank & Timme, 2011).
  29. Stolze, R. Hermeneutische Übersetzungskompetenz. Grundlagen und Didaktik (Berlin: Frank &Timme, 2015), 175.
  30. Tepe, P. Cognitive Hermeneutics: The Better Alternative. Discourse Studies 13 (5) (2011): 601–608.
  31. Trklja, A. The event semantics of conjuncts in ‘The Sun Also Rises’. Journal of Literary Semantics 50 (1) (2021): 61-82.