Довбищенко Федір Володимирович
аспірант
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2018.13.71-91
АНОТАЦІЯ
У статті аналізується текст І книги “Виховання Кіра” Ксенофонта. Подається короткий опис найвагоміших праць, присвячених текстові Ксенофонта як літературній пам’ятці. Аналіз здійснюється з позицій наратології та рецептивної естетики. Стисло розглядаються теоретичні засади цих наук. Визначаються поняття наратора (первинного, вторинного, третинного), нарататора, автора, читача, ідеального реципієнта, преінтенції, лакуни, перипетії, золотого перетину, мовленнєвої стратегії, наративної стратегії, які необхідні для заданого типу аналізу зазначеного фрагмента. Дослідження авторської наративної стратегії відбувається через розмежування авторської та нараторської комунікацій, здійснюється спроба їх аналізу та порівняння. Вихід на аналіз подвійної структури комунікації можливий завдяки дослідженню фрагмента [Cyrop. I.4.27], який привертає увагу нестандартністю в порівнянні з рештою тексту І книги “Виховання Кіра”, порушенням логіки нараторської комунікації. Припущення про те, що цей фрагмент слугує для виведення читача на рівень авторської комунікації, підтверджується після наратологічного та рецептивно-естетичного аналізу всієї І книги. Виявлення лакун у читацькому сприйнятті тексту, спостереження за їх розміщенням та роллю в кожному окремому випадку дозволяють зробити висновок про те, що фрагмент [Cyrop. I.4.27] є наріжним каменем усієї І книги “Виховання Кіра”, адже лакуна у відчитуванні тексту, яку він спричинює в читацькій активності, остаточно руйнує образ Кіра, в істинності якого має на меті нас переконати нараторська комунікація. Доведено, що цей фрагмент є ще й моментом сюжетної перипетії, на нього припадає золотий перетин у сюжетній структурі, подібно до будови античної трагедії. Висновки, зроблені на основі аналізу І книги “Виховання Кіра” Ксенофонта, відкривають шлях для ґрунтовного дослідження наративної стратегії всього твору.
Ключові слова: наративна стратегія, наратологія, рецептивна естетика, авторська комунікація, нараторська комунікація, давньогрецька історіографія.
ЛІТЕРАТУРА
- Антологіясвітової літературно-критичної думки ХХ ст., за ред. М.Зубрицької (Львів, Літопис, 1996),
- Довбищенко,Ф. В. «Комунікативна структура І книги трактату Геродіана «Історія після Марка Аврелія».»Мовні і концептуальні картини світу 1 (52) (2015): 242-253.
- Довбищенко, Ф.В. «Інформаційний дисонанс рівнів авторської та нараторської комунікації у ІІІ книзі «Історії … » Геродіана.» Studia linguistica 11 (2017): 32-42.
- Иссерс, О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи, 5-е изд. (Москва, Издательство ЛКИ, 2008),
- Ткачук,О. М. Наратологічний словник (Тернопіль, Астон, 2002),
- Шмид, В. Нарратология (Москва, Языки славянской культуры, 2003),
- Aristotelis De Arte Poetica liber.Recognovit brevique adnotatione critica instruxit I. Bywater, Editio altera (Oxonii, E typographeo Clarendoniano, 1911), 66, доступ https://archive.org/stream/aristotelisdeart00aris#page/n0/mode/2up
- Genette, G. Discours du récit (Paris, Editions Du Seuil, 1972), 413.
- Gera, D.L. Xenophon’s Cyropaedia: Style, Genre, and Literary Technique(Oxford, Clarendon Press, 1993),
- Mario, L. The Golden Ratio. The Story of PHI, the World’s Most Astonishing Number (New York, Broadway Books, 2003),
- Romberg, B. Studies in the Narrative Technique of the First-Person Novel(Stockholm, 1962),
- Sage, P. «Dying in Style: Xenophon’s Ideal Leader and the End of the ‘Cyropaedia.» The Classical Journal, vol. 90, no. 2 (1994): 161–174.
- Tatum, Xenophon’s Imperial Fiction: On The Education of Cyrus(Princeton University Press, 1989), 301.
- Whidden, Chr. «The Account of Persia and Cyrus’s Persian Education in Xenophon’s ‘Cyropaedia’.» The Review of Politics, vol. 69, no. 4 (2007): 539–567.
- Xenophontis Cyropaedia, Graece. Recensuit et interpretatus est, cum notis, J. Schneider (Lipsiae, 1800), 262, доступ https://www.abebooks.com/book-search/title/xenophontis-cyropaedia/used/