Дихотомія чи тріада “мовленнєва діяльність – мова – мовлення” у Ф. Де Соссюра

Марченко Ніна Василівна, канд. філол. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

2013.– Vol. 7 : 104-108Pdf


У статті розглядаються погляди Ф. де Соссюра стосовно дослідження мовленнєвої діяльності, мови та мовлення та їх потрактування у лінгвістичних дослідженнях. Поява праці Ф. де Соссюра послужила основою для розвитку лінгвістичного структуралізму, в концепціях якого відбулося відокремлення від мови невідривних від неї складових мовленнєвої діяльності та мовлення. Така концепція і є однією з причин появи багатьох напрямів досліджень у лінгвістиці, в яких мову розглядають відірвано від її мовця, який пізнає і сприймає світ, мислить і висловлює свої думки, є членом суспільства і представником культури свого народу.

Ключові слова: лінгвістика, мова, мовленнєва діяльність, мовлення, структуралізм.


В статье рассматриваются взгляды Ф. де Соссюра на предмет речевой деятельности, языка и речи и их интерпретация в лингвистических исследованиях. Опубликование труда ученого стало причиной развития в языкознании структурализма, где на лингвистическом уровне произошло отделение от языка его интегративных компонентов – речевой деятельности и речи. Эта концепция рассматривается как главная причина возникновения в лингвистике тех направлений, где язык рассматривают оторвано от его носителя.

Ключевые слова: лингвистика, речевая деятельность, язык, речь, структурализм


The article deals with the views of F. de Saussure dealing with triade language  behavior – language – speech and their interpretation in the linguistic studies. The work of the scientist has served the ground for the development of the linguistic structuralism, ideas of which were proclaimed in the Saussure’s dichotomy language – speech. This dichotomy was represented by F. de Saussure as a unit. Consequently, the ideas of  structural linguistic still feed many trends of modern linguistics.

Key words: linguistics, language  behavior, language, speech, structuralism.


Література:

  1. Булаховський Л. А. Походження та розвиток мови / Леонід Арсенійович Булаховський. – К. : Червоний шлях, 1925. – 100 с.
  2. Булаховський Л. А. Загальне мовознавство / Леонід Арсенійович Булаховський // Вибрані праці : в 5 т. – К. : Наукова думка, 1975. – Т. 1. – 495 с.
  3. Бурбело В. Здобутки та перспективи мовознавства ХХ-ХХІ ст.: У пошуках комплексності, динаміки, інтеграції / В. Бурбело // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Серія “Іноземна філологія”. – 2011. – № 44. – С. 4–9.
  4. Голубовська І. О., Корольов І. Р. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики / Ірина Олександрівна Голубовська, Ігор Русланович Корольов. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 223 с.
  5. Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу [Електронний ресурс] / Михайло Драгоманов. – Режим доступу : http://www.lytopys.com.ua.
  6. Звегинцев В. Теоретическая и прикладная лингвистика / Владимир Звегинцев. – М. : Просвещение, 1968. – 336 с.
  7. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Жаклін Рюс. – К. : Основи, 1998. – 669 с.
  8. Смирницкий А. И. Объективность существования языка / Александр Смирницкий. – М. : Из-во МГУ, 1954. – 33 с.
  9. Соссюр де Ф. Труды по языкознанию / Фердинанд де Соссюр. – М. : Прогресс, 1977. – 696 с.
  10. Чередниченко О. І. Про мову та переклад / Олександр Чередниченко. – К. : Либідь, 2007. – 247 с.