ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У СХІДНОСЛАВ’ЯНСЬКИХ СТУДІЯХ: СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ІНТРОСПЕКТИВНИЙ ТА РЕТРОСПЕКТИВНИЙ МЕТОД, АНКЕТУВАННЯ

Рахемтулла Дарина
докторант
Майнцький університет імені Йоганна Гутенберга

Клостер Ірина
канд. філол. наук
Майнцький університет імені Йоганна Гутенберга


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.127-145


FULL TEXT PDF (GERMAN)


АНОТАЦІЯ

Вибір методу дослідження відіграє важливу роль у процесі збору та аналізу даних, а також безпосередньо впливає на змістовність, достовірність та значимічть його результатів. Стаття присвячена розгляду кількох найбільш відомих емпіричних методів дослідження, що використовуються у перекладознавстві: метод спостереження, метод анкетування, інтроспективний та ретроспективний методи. Враховуючи той факт, що східнослов’янське перекладознавство переживає інтенсивний перехід від лінгвістично орієнтованого підходу до становлення перекладознавства як самостійної дисципліни, розгляд методологічних аспектів перекладознавчих досліджень є одним із найактуальніших у цьому контексті. Дефініції цих методів розкривають їх насамперед як мeтоди, що досліджують процес перекладу, зокрема його перебіг. Стаття має оглядовий характер, що допускає співставлення різних методів дослідження, зосереджуючи увагу на процесуальному підході, і містить короткий опис переваг та недоліків кожного методу. Окрім того, публікація спирається на дослідження провідних науковців, які у своїх працях використовували дані методи. Мета статті полягає в аналізі перекладознавчих студій східнослов’янських країн, у рамках яких досліджується процес перекладу із використанням емпіричних методів досліження. Саме тому у статті наведено приклади багаточисленних опусів у галузі перекладознавства, які на сьогодні були опубліковані українською та російською мовами.

Ключові слова: емпіричне перекладознавство, емпіричні методи дослідження, спостереження, інтроспекція, ретроспекція, анкетування.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Alves, Fabio. „Translation process research at the interface. Paradigmatic, theoretical, and methodological issues in dialogue with cognitive science, expertise studies, and psycholinguistics.“ In Psycholinguistic and cognitive inquiries into translation and interpreting. Hrsg. von Aline Ferreira und John W. Schwieter, 17–40. Benjamins translation library (BTL) volume 115. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co, 2015.
  2. Chernovaty L. M. und Lypko I. P. „Spivvidnoshenia strategii perekladu ta rivnia perekladazkoi kompetenstnosti maibutnih fahivziv u galuzi mizhnarodnyh vidnosyn [Translation strategies choice and the level of translation competence: the case of students majoring in international relations].“ Bulletin of the T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium” 131 (2015): 163–167 (In Ukr.).
  3. Desilets, Alain, Louise Brunette, Christiane Melançon und Patena Patenaude. „Reliable Innovation: A Tecchie’s Travels in the Land of Translators.“ In 8th AMTA conference, 339–45. 2008.
  4. Döring, Nicola, Jürgen Bortz und Sandra Pöschl. Forschungsmethoden und Evaluation in den Sozial- und Humanwissenschaften. 5., vollst. überarb., aktualisierte und erw. Aufl. Berlin: Springer, 2016.
  5. Dorofeieva, M. und A. Kotsur. „Psyholongvistychni osnovy neliniinosti perekladu [Psycholinguistic Fundamentals of Non-linearity in Translation].“ Psycholinguistics 27, Nr. 2 (2020): 90–112.
  6. Ehrensberger-Dow, Maureen und Alexander Künzli. „Methods of accessing metalinguistic awareness: a question of quality?“ In New approaches in translation process research. Hrsg. von Susanne Göpferich, Fábio Alves und Inger M. Mees, 113–32. Frederiksberg: Samfundslitteratur, 2010.
  7. Ehrensberger-Dow, Maureen und Gary Massey. „Indicators of translation competence. Translators’ self-concepts and the translation of titles.“ Journal of Writing Research 5, Nr. 1 (2013): 103–131.
  8. Ericsson, K. A. und Herbert A. Simon. „How to Study Thinking in Everyday Life: Contrasting Think-Aloud Protocols With Descriptions and Explanations of Thinking.“ Mind, Culture and Activity 5, Nr. 3 (1998): 178–186.
  9. Fraser, Janet. „What do real translators do? Developing the use of TAPs from professional translators.“ In Tapping and mapping the processes of translation and interpreting: Outlooks on empirical research. Hrsg. von Sonja Tirkkonen-Condit und Riitta Jääskeläinen, 11–120. Benjamins translation library 0929-7316 v. 37. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co, 2000.
  10. Galeeva N. L. „Translation studies kak metodologicheskoe osnovanie sovremennyh perevodcheskih issledovanii [UEBERSETZUNG].“ Bulletin of the Tver State University. Philology 7 (2007): 10–18.
  11. García, Adolfo M., Agustín Ibáñez, David Huepe, Alexander L. Houck, Maëva Michon, Carlos G. Lezama, Sumeer Chadha und Alvaro Rivera-Rei. „Word reading and translation in bilinguals: the impact of formal and informal translation expertise.“ Front Psychol. 5 (2014). Zuletzt geprüft am 30.04.2021. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2014.01302/full.
  12. Gile, Daniel. „Integrated Problem and Decision Reporting as a Translator Training Tool.“ JoSTrans 2 (2004): 2–20.
  13. Göpferich, Susanne, Gerrit Bayer-Hohenwarter, Friederike Prassl und Johanne Stadlober. „Exploring Translation Competence Aquisition: Criteria of Analysis Put to the Test.“ In Cognitive explorations of translation. Hrsg. von Sharon O’Brien, 57–107. London/New York: Continuum International Pub. Group, 2011.
  14. Göpferich, Susanne. Translationsprozessforschung. Stand, Methoden, Perspektiven. Tübingen: Narr, 2008.
  15. Grudzev, D. Y. „Elektronnyi korpus tekstov kak effektivnyi instrument perevodchika [Electronic text corpus as an effective translator’s tool].“ Manuscript Voyennyi universitet, 2013 (In Russ).
  16. Hansen, Gyde. „Entscheidungen, Anstöße und Aktivierungsreize bei Introspektion zur Erforschung von Übersetzungsprozessen.“ In Text and translation: Theory and methodology of translation. Beiträge der Saarbrücker Euroconference 2004. Hrsg. von Carmen Heine, Klaus Schubert und Heidrun Gerzymisch, 3–16. Jahrbuch Übersetzen und Dolmetschen 6. Tübingen: Narr, 2006a.
  17. Hansen, Gyde. „Retrospection methods in translator training and translation research.“ JoSTrans 5 (2006b): 2–41.
  18. Hansen, Gyde. „Integrative description of translation processes.“ In Translation and cognition. Hrsg. von Erik Angelone und Gregory M. Shreve, 189–211. American Translators Association scholarly monograph series v. 15. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co, 2010.
  19. Hansen, Gyde. „Übersetzungsprozesse im Studium und im Beruf. Eine empirische Langzeitstudie. In: Hartwig Kalverkämper und Larisa Schippel.“ In Translation zwischen Text und Welt. Translationswissenschaft als historische Disziplin zwischen Moderne und Zukunft. Hrsg. von Hartwig Kalverkämper und Larisa Schippel, 607–23. Berlin: Frank & Timme, 2009.
  20. Hansen-Schirra, Silvia und Silke Gutermuth. „Approaching comprehensibility in translation studies.“ In Translation and Comprehensibility. Hrsg. von Karin Maksymski, Silke Gutermuth und Silvia Hansen-Schirra, 53–76. Berlin: Frank & Timme, 2015.
  21. Hubscher-Davidson, Séverine E. „Personal diversity and diverse personalities in translation: a study of individual differences.“ Perspectives: Studies in Translatology 17, Nr. 3 (2009): 175–192.
  22. Jääskeläinen, Riitta. „Back to Basics. Designing a Study to Determine the Validity and Reliability of Verbal Report Data on Translation Process.“ In Cognitive explorations of translation. Hrsg. von Sharon O’Brien, 15–29. London/New York: Continuum International Pub. Group, 2011.
  23. Jääskeläinen, Riitta. „Focus on methodology in think-aloud studies on translating.“ In Tapping and mapping the processes of translation and interpreting: Outlooks on empirical research. Hrsg. von Sonja Tirkkonen-Condit und Riitta Jääskeläinen, 71–82. Benjamins translation library 0929-7316 v. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co, 2000.
  24. Jääskeläinen, Riitta. Tapping the process. An explorative study of the cognitive and affective factors involved in translating. Joensuu: Joensuun Yliopisto, 1999.
  25. Jakobsen, Arnt L. „Effects of think aloud on translation speed, revesion, and segmentation.“ In Triangulating translation.: Perspectives in process oriented research. Hrsg. von Fábio Alves, 69–95. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co, 2003.
  26. Jakobsen, Arnt L. „Probing the translation process.“ SYNAPS – A Journal of Professional Communication 5 (2000): 18–35.
  27. Jakobsen, Arnt L. „The Development and Current State of Translation Process Research.“ In The Known Unknowns of Translation Studies. Hrsg. von Elke Brems, Reine Meylaerts und Luc van Doorslaer, 65–88. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Pub. Co, 2014.
  28. Kalynych M.V. „Rol’ motyvatsii v protsessi formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnih perekladachiv [The role of motivation in the process of forming future translators professional competence].“ Cherkasy University Bulletin Pedagogical Sciences 4 (2019): 108–112 (In Ukr.).
  29. Kiraly, Donald C. „Project-Based Learning: A Case for Situated Translation.“ Meta 50, Nr. 4 (2005): 1098–1111.
  30. Kirk, Sullivan und Eva Lindgren. „Digital tools for the recording, the logging and the analysis of writing processes: Introduction, overview and framework.“ In Writing and Digital Media. Hrsg. von Luuk van Waes, Mariëlle Leijten und Christine Neuwirth. Amsterdam: Elsevier, 2006.
  31. Kloster, Iryna und Daryna Rahemtulla. „Empirische Methoden der empirischen Translationswissenschaft und ihr Einsatz in der Ostslawischen Übersetzungswissenschaft: Schreiblogging, Blickbewegungsmessung, neurophysiologische Verfahren.“ (in Druck).
  32. Kochinka, Alexander. „Beobachtung.“ In Handbuch Qualitative Forschung in der Psychologie. Hrsg. von Günter Mey und Katja Mruck, 449–61. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften (GWV), 2010.
  33. Kolos Y.Z. „Formuvannia informatsiino-tehnologichnyh kompetentnostei maibutnih perekladachiv u processi fahovoi pidgotovky [Formation of information-technological competences of future translators during their training].“ Manuscript The Institute of Pedagogy of APS (Academy of Pedagogical Sciences) of Ukraine, 2010 (In Ukr.).
  34. Krings, Hans P. „Wege ins Labyrinth – Fragestellungen und Methoden der Übersetzungsprozessforschung im Überblick.“ Meta 50, Nr. 2 (2005): 342–358.
  35. Krings, Hans P. Repairing texts. Empirical investigations of machine translation post-editing processes. Kent/Ohio/London: Kent State Univ. Press., 2001.
  36. Latif, Muhammad M. M. Abdel. „Using think-aloud protocols and interviews in investigating writers’ composing processes: combining concurrent and retrospective data.“ International Journal of Research & Method in Education 42, Nr. 2 (2018): 111–123.
  37. Leow, Ronald P. und Kara Morgan-Short. „To think aloud or not to think aloud. The Issue of Reactivity in SLA Research Methodology.“ Studies in Second Language Acquisition 26, Nr. 1 (2004): 35–57.
  38. Levy, Michael C., Pamela J. Marek und Joseph Lea. „Concurrent and retrospective protocols in writing research.“ In Effective teaching and learning of writing: Current trends in research. Hrsg. von Gert Rijlaarsdam und Huub van den Bergh, 542–556. Amsterdam: Amsterdam Univ. Pr., 1996.
  39. Matsiuk O. O. „Formuvania profesiinoi kompetentnosti maibutnih perekladachiv zasobamy informayiino-komunikayiinyh tehnologii [Formation of Future Translators’ Professional Competence by Means of Information and Communication Technologies].“ Manuscript, Englische Philologie Khmelnytskyi National University, 2011 (In Ukr.).
  40. Minchenkov, A. „Translating a scientific text into English: cognitive perspective.“ Journal of teaching English for specific and academic purposes 7, Nr. 1 (2019): 71–84.
  41. Nefedova, L. A. und Remkhe I.N. „K voprosu o psiholingvisticheskom metode izuchenia perevodcheskogo protsessa „mysli vsluh“ dlia vyiavlenia kognitivnoi sostavliaiushchei perevoda [The issue of Think Aloud Protocols as a psycholinguistic method of investigation aimed at revealing the cognitive aspect of translation process].“ Bulletin of the Herald of South-Ural State Humanities-Pedagogical University 12, Nr. 2 (2013): 259–266 (In Russ).
  42. Panov, S. F. „Teoretyko-metodychni osnovy profesiinoi pidgotovky tehnichnyh perekladachiv e vyshchyh navchalnyh zakladah [Theoretical and methodical basics for the formation of interpreters of professional technical direction in Universities].“ Avtoreferat National Pedagogical University by M.P. Dragomanov, 2017 (In Ukr.).
  43. Plakhotniuk, G. N. „Formuvannya informatsiinoi komptentnosti maibutnih perekladachiv u fahovii pidhotovtsi [Formation of information competence of future translators in professional training].“ Manuscript Mykhailo Kotsiubinskyi State Pedagogical University, 2018 (In Ukr.).
  44. Pogosov, A. A. „Dinamika perevodcheskogo protsessa: Kriterii lingvokognitivnogo opisania [The dynamics of the translation process: criteria for linguistic and cognitive description].“ Manuscript Voyennyi universitet, 2011 (In Russ).
  45. Prosorova, M. I. „Formirovanie professionalno vazhnyh kachestv perevodchika e studentov-lingvistov v prozese obucheniia v vuze [Formation of professionally important qualities of an interpreter among language students in the process of higher education].“ Manuscript State University in Kaliningrad, 2004 (In Russ).
  46. Rahemtulla, Daryna. „Strategiegeleitetes Handeln bei Problemlösungen im Übersetzungsverfahren. Dissertation. Mainz/Germersheim, Johannes Gutenberg-Universität Mainz.“ Dissertation, (in Druck).
  47. Rambæk, Ida. „Translation strategies expressed in retrospective and concurrent verbal reports.“ Romansk Forum 19 (2004): 7–19.
  48. Rebrii, O. V. „Suchasni kontseptsii tvorchosti u perkladi [Modern concepts of creativity in translation].“ Dissertation V. N. Karazin Kharkiv National University, 2012 (In Ukr.).
  49. Reinders, Heinz. „Fragebogen.“ In Empirische Bildungsforschung. Strukturen und Methoden. Hrsg. von Heinz Reinders et al., 53–66. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften (GWV), 2011.
  50. Remhe, I. N. Perevodicheskii prozess v aspekte kognitivnogo modelirovania [The Translation Process within the Cognitive Approach]. Moskau: Nauka, 2015 (In Russ).
  51. Saldanha, Gabriela und Sharon O’Brien. Research Methodologies in Translation Studies. London/New York: Routledge, 2014.
  52. Sandmann, Angela. „Lautes Denken – die Analyse von Denk-, Lern- und Problemlöseprozessen.“ In Methoden in der naturwissenschaftsdidaktischen Forschung. Hrsg. von Dirk Krüger, Ilka Parchmann und Horst Schecker, 79–88. Berlin: Springer Spektrum, 2014.
  53. Schaeffer, Moritz, David Huepe, Silvia Hansen-Schirra, Sascha Hofmann, Edinson Muñoz, Boris Kogan, Eduar Herrera, Agustín Ibáñez und Adolfo M. García. „The Translation and Interpreting Competence Questionnaire: an online tool for research on translators and interpreters.“ Perspectives 28, Nr. 1 (2020): 90–108.
  54. Sheremetieva, O. A. „K voprosu ob isposzovaniia tehnologii protsessual’no orientirovannogo analiza (TAP) v obuchenii professional’nomu perevodu [Think-aloud protocol technology in teaching professional translation].“ Global Scientific Potential, 2016, 52–54 (In Russ).
  55. Strekalovskaia, Y.O. „Formirovanie basovoi kompetentsii ustnogo perevodchika v situatsii mezhkulturnogo vzaimodeistviia [Developing basic interpreter competence in an intercultural situation].“ Dissertation Linguistics University of Nozhny Novgorod, 2020 (In Russ).
  56. Suleimanova, O. A. und Vodianitskaia A.A. „Metodologia issledovanie protsessa perevoda: Kognitivnaia osnova perevodicheskoi evristiki [Translation research methodology: the cognitive basis of translation heuristics].“ Sozialnie e gumanitarnie nauki nd Dal’nem Vostoke 15, Nr. 1 (2018): 37–42 (In Russ).
  57. Sun, Sanjun. „Think-Aloud-Based Translation Process Research: Some Methodological Considerations.“ Journal des traducteurs/Translators’ Journal 56, Nr. 4 (2011): 928–951.
  58. van de Putte, Eowyn, Wouter d. Baen, Lorna Garcia Penton, Evy Woumans, Aster Dijkgraaf und Wouter Duyck. „Anatomical and functional changes in the brain after simultaneous interpreting training: A longitudinal study.“ Cortex 99, Nr. 2018: 243–257.
  59. Vladimov, N. V. „Korpusnyi podhod k resheniiu perevodicheskih problem [A corpus approach to solving translation problems].“ Manuscript Voiennyi universitet, 2005 (In Russ).
  60. Volkova T.A. „Perevodicheskii eksperiment i razvitie eksperimental’nogo perevodovedeniia v rossiiskoi nauke o perevode [Translation Experiment and the Development of Empirical Translation Research in Russian Translation Studies].“ Science Journal of Volgograd State University. Linguistics 17, Nr. 4 (2018): 102–116 (In Russ).
  61. Volkova, T. A. und I.D. Sivukha. „Dinamika osvoienia predmetnoi oblasti pri podgotovke k ustnomu perevodu: Eksperimentalnoe issledovanie [Developing domain expertise preparing for an interpreting assignment: an experimental study].“ Bulletin of Chelyabinsk State University. Phylology Sciences 112, Nr. 4 (2018): 50–59 (In Russ).
  62. Xu, C. „Integrating Inputlog and Screen Recorder: New Research Insights Into the EFL Writing Process.“ Computer-assisted Foreign Language Education 141 (2011): 21–25.
  63. Yakovlev, A. A. und M.I. Melnikova. „Ob odnoi tendenzii v rosiiskih eksperementalnyh isledovaniiah perevoda [On one trend in Russian experimental research on translation].“ Aktualnye voprosy sovremennoy filologii i zhyrnalistiki 33, Nr. 2 (2019): 78–84 (In Rus.).
  64. Yatsyshyna, N. V. „Formuvanya prahmatychnoi kompetentnosti maibutnih perekladachiv e prozesi profesiinoi podgotovky [Future translators‘ pragmatic competence formation in the process of their foreign language professional university education].“ Dissertation South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, 2019 (In Ukr.).
  65. Zasiekin, S. V. „Psyholingvalni zakonomirnosti vidtvorenia hudozhniogo teksty v perkladi [Psycholinguistic Regularities of Reproducing Literary Texts in Translation].“ Dissertation Lesya Ukrainka Eastern European National University, 2020 (In Ukr.).
  66. Zinukova, N. V. „Formuvannia fahovoi kompetentnosti usnoho preekladacha u zovnishnioekonomichnii sferi: Resultaty eksperymentu [Formation of the competence of the skilled translator in the foreign economic sphere: the results of the experiment].“ Bulletin of Alfred Nobel University. Series: Pedagogy and Psychology 1, Nr. 15 (2018) (In Ukr.).