ФРАНЦУЗЬКІ КОРПУСИ УСНОГО МОВЛЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

←2020. – Vol. 17

Ірина Володимирівна Страшко
кандидат філософських наук, докторантка
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2020.17.112-127

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Розглядаються питання появи, розвитку, поширення і використання французьких корпусів усного мовлення. Аналізується специфіка зібрання, компонування та опрацювання усних даних. Вибір французької дослідницької традиції обумовлений тим, вона є недостатньо відомою в українських корпусних розвідках. Зазначається, що у порівнянні з писемними корпусами, розроблення усних французькими дослідниками відбулося із затримкою, пов’язаною головним чином з технічними причинами. Укладачі ранніх збірок звукових текстів керувалися власними правилами запису, транскрибування та збереження, тому сьогодні отримати доступ до них майже неможливо. На підставі аналізу наявних мовленнєвих корпусів встановлено, що вони вирізняються гетерогенністю, різноманітністю цілей створення, невизначеністю хронологічних меж. Відмінності в епістемологічних орієнтаціях дослідників, різниця у знаннях та інструментах, неоднорідність самих корпусів означають й різноманітність методологічних підходів до їх конституювання і експлуатації. Наголошується, що недостатність великих і багаторівневих корпусів усного мовлення, як у кількісному вираженні, так і з точки зору їх якості та наукової надійності, безпосередньо пов’язана із забезпеченням їх реалізації і залежить від поєднання наукових, технологічних та інституційних чинників. Характерна для усних корпусів проблема транскрибування включає технологічні, теоретичні й інтерпретаційні питання. Як висновок, підкреслюється, що конституювання і експлуатація французьких мовленнєвих корпусів не зводиться лише до запису голосу і не обмежується суто технічними аспектами: вони набувають значення у відкритості і доступності своїх даних.

Ключові слова: корпус усного мовлення, французька мова, звуковий файл, транскрипція, анотація.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Кривнова О. Ф., Захаров Л. М., Строкин Г. С., “Речевые корпусы (опыт разработки и использование)”, Труды международного семинара Диалог, (2001).
  2. Кривнова, О. Ф., “Области применения речевых корпусов и опыт их разработки”, Тр. XVIII Сессии Российского акустического общества РАО, Таганрог (2006).
  3. Lofti Abouda, Oliver Baude, “Constituer et exploiter un grand corpus oral: choix et enjeux théoriques. Le cas des ESLO”, (2006).
  4. Lofti Abouda, Marie Skrovec, “Pour une micro-diachronie de l’oral: le corpus ESLO-MD”, SHS Web of Conferences. – EDP Sciences, (46), (2018): 11004.
  5. Oliver Baude, “Les corpus oraux entre science et patrimoine. L’expérience de l’Observatoire des pratiques linguistiques”, (2004).
  6. Olivier Baude, Claire Blanche-Benveniste, Marie-France Calas, Paul Cappeau, Pascal Cordereix, et al.. Corpus oraux, guide des bonnes pratiques. CNRS Editions, Presses Universitaires Orléans, 2006.
  7. Benzitoun, Christophe, “L’annotation syntaxique de corpus oraux constitue-t-elle un problème spécifique”, In Actes de la conférence RECITAL,(April 2004): 13-22.
  8. Benzitoun, Christophe, Karen, Fort, Benoît, Sagot. “TCOF-POS: un corpus libre de français parlé annoté en morphosyntaxe.” JEP-TALN 2012 – Journées d’Études sur la Parole et conférence annuelle du Traitement Automatique des Langues Naturelles, Jun 2012, Grenoble, France: 99-112.
  9. Blanche-Benveniste, Claire, and Colette Jeanjean. Le français parlé: transcription et édition. Éditions Interco, 1987.
  10. Claire Blanche-Benveniste. “Constitution et utilisation d’un grand corpus, Grands corpus: diversité des objectifs, variété des approches”. Revue Française de Linguistique Appliquée 4,1(1999): 65-74.
  11. Sandrine Caddéo, Frédéric Sabio, “Le Groupe Aixois de Recherche en Syntaxe et les recherches actuelles sur le français parlé”, Repères DoRiF n.12 – Les z’oraux – Les français parlés entre sons et discours – Coordonné par Enrica Galazzi et Marie-Christine Jamet, DoRiF Università, Roma juillet 2017, http://www.dorif.it/ezine/ezine_articles.php?id=340
  12. André, Virginie, and Emmanuelle Canut. “Mise à disposition de corpus oraux interactifs: le projet TCOF (traitement de corpus oraux en francais).” Pratiques. Linguistique, littérature, didactique 147-148 (2010): 35-51.
  13. Cappeau, Paul, Gadet, Françoise, “L’exploitation sociolinguistique des grands corpus”, Revue française de linguistique appliquée, 12(1), (2007): 99-110.
  14. Debaisieux, Jeanne-Marie, “Les corpus oraux: situation, exploitation linguistique, bilan et perspectives”, Scolia, Université des sciences humaines Strasbourg, (2005): 9-40.
  15. Jacobson, Michel, “Corpus oraux en linguistique de terrain. Traitement automatique des langues”, ATALA 45(2), (2004): 63-88.
  16. Krötsch, Monique, “Répétition et progression en français parlé”. Linx. Revue des linguistes de l’université Paris X Nanterre, (57), (2007): 37-46.
  17. Mondada, Lorenza, “Pratiques de transcription et effets de catégorisation”, Cahiers de praxématique, (39) (2002): 45-75. DOI : https://doi.org/10.4000/praxematique.1835
  18. Wissner, Inka, “Les grands corpus du français moderne: des outils pour étudier le lexique diatopiquement marqué”, SKY Journal of Linguistics, 25(2012): 233-272.
  19. CLAPI: Corpus de LAngue Parlée en Interaction. http://clapi.univ-lyon2.fr/
  20. ESLO: Enquêtes Sociolinguistiques à Orléans, Université d’Orléans. http://eslo.huma-num.fr/index.php
  21. ORTOLANG:Open Resources and TOols for LANGuage. www.ortolang.fr
  22. PFC: Corpus Phonologie du Français Contemporain. http://www.projet-pfc.net/
  23. TCOF: Traitement des Corpus Oraux en Français. http://www.cnrtl.fr/corpus/tcof/