ГАЗЕТНИЙ ДИСКУРС ЯК ТИП МАСОВО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ДИСКУРСУ

←2018. – Vol. 12

Карпенко Юлія Вікторівна

викладач

Київський національний лінгвістичний університет


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2018.12.38-49


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


Статтю присвячено дослідженню характерних ознак газетного дискурсу як одного з типів масово-інформаційного дискурсу. На основі відомих лінгвістиці класифікацій дискурсу проаналізовано місце газетного дискурсу, з’ясовано, що він є оцінним, розлогим, аргументованим, діалогічним, маніпулятивним. Визначено його основні функції (інформування, вплив) та категорії (когнітивні, комунікативні, метадискурсивні). Газетний дискурс розглянуто з позицій адресанта й адресата медійних повідомлень. Оскільки реципієнтом газетної комунікації є масова аудиторія з різними інтересами, ступенем інформованості, інтелектом, підготовкою, віком, культурою, життєвим досвідом, географічним розташуванням, адресант постає перед складним завданням залучення якнайбільшої частини цієї аудиторії саме до їхнього видання. Для цього автори використовують різні моделі подачі змісту (фактичну й авторську), прийоми та засоби презентування інформації, добираючи відповідні потребам адресата виразні вербальні й невербальні компоненти, апелюючи до його свідомості, впливаючи на нього за допомогою поєднання експресії і стандарту. У статті розмежовано терміни “засоби масової інформації” (ЗМІ) та “засоби масової комунікації” (ЗМК). ЗМІ відповідають за масове інформування суспільства, є монологічними, односпрямованими, а ЗМК, формуючи суспільну думку, впливають на суспільну та індивідуальну свідомість, створюють ситуації діалогічності / інтерактивності, різноспрямованості інформаційного потоку. Обґрунтовано різнобічні цілі газетного дискурсу: інформування, вплив на читача і формування суспільної думки, зокрема, коли мова йде про ЗМК нового покоління – електронні газетні видання. З’ясовано, що ці конвергентні медіа як осередок сучасного газетного дискурсу, – легкодоступні, швидкі, популярні серед молоді, мають додаткові можливості (фото- чи відеосюжети, коментарі, обговорення, гіперпосилання на інші джерела, двосторонній звʼязок), тому адресант має ефективніший вплив на необхідну категорію адресатів.

Ключові слова: масово-інформаційний дискурс, газетний дискурс, засоби масової комунікації, електронні версії друкованих видань.


Література:

  1. Ажнюк, Б. «Лінгвістичні аспекти глобалізації в Україні.» Мовні конфлікти і гармонізація суспільства : Матер. наук. конференції (м. Київ, 28–29 травня 2001 року): 144–150, доступ http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/mova.pdf
  2. Бобровская, Г. В. «Газетный дискурс в проблемном поле коммуникативно-прагматической лингвистики.» Современный русский язык: динамика и функционирование : матер. III-й Междунар. науч.-практ. интернет-конф. 4 (14) (2011), доступ http://www.grani.vspu.ru/jurnal/19
  3. Денисова, С. П. «Мова інфосфери з позицій дискурсивної лінгвістики.» Сучасні дослідження з іноземної філології 8 (2010): 161-165.
  4. Добросклонская, Т.Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ (Современная английская медиаречь) (Москва: Флинта : Наука, 2008),
  5. Карасик, В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс(Волгоград: Перемена, 2002),
  6. Квіт, С. Масові комунікації: Підручник (Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008), 206.
  7. Кулешова, А. В. «Французский газетный дискурс и его особенности.» Межвузовский сборник научных трудов (2011), доступ http://yspu.org/conferences/the_person_in_information_field_2011/Kuleshova.pdf
  8. Луканина, М. В. «Газетный текст через призму теории коммуникации.» Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация 2 (2003): 123-133.
  9. Олянич, А. В. Презентационная теория дискурса (Волгоград: Парадигма, 2004),
  10. Потолдыкова, Е. В. «Лингвопрагматический аспект фразеологической вариативности в англоязычном массово-информационном дискурсе.» Автореф. дисс. канд. филол. наук, Волгоград, 2004.
  11. Почапська-Красуцька, О. «Сучасні друковані періодичні видання та їх Інтернет-версії: фактори, що забезпечують успішну інтеграцію в сучасний медіа-простір.» Діалог: Медіа-студії 11 (2010): 108-112.
  12. Почепцов,Г. Г. Теорія комунікації (Київ : Вид. центр “Київський університет”, 1999), 308.
  13. Селіванова, О.О. Основи теорії мовної комунікації: Підручник(Черкаси: Видавництво Чабаненко Ю. А., 2011), 350.
  14. Серажим,К. «Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність. (На матеріалах сучасної газетної публіцистики.» Монографія, за ред. В. Різуна (Київ, 2002), 392.
  15. Фирстова, Л. А. «Дискурсивные стратегии и тактики в рамках телепублицистического дискурса (на материале русскоязычных и англоязычных информационных программ).» Автореф. дисс. канд. филол. наук, Саратов, 2008.
  16. Шевченко, І. С. «Категорії дискурсу як евристична проблема.» Каразінські читання: Людина, мова, комунікація : матер. ІХ Міжнар. наук. конф. (м. Харків, 5 лютого 2010 р.): 336–338.