ГРЕЦЬКИЙ СЛОВОТВІР: ОСОБЛИВОСТІ СУФІКСАЦІЇ

←2020. – Vol. 16

Христина Ігорівна Куйбіда
канд. філол. наук, доцент
Львівський національний університет ім. І. Франка

Роксоляна Леонідівна Оліщук
канд. філол. наук, доцент
Львівський національний університет ім. І. Франка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2020.16.86-100


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано основні особливості одного зі способів грецького афіксального словотвореннясуфіксації. Для висвітлення певної історичної картини щодо появи чи втрати конкретних суфіксів у роботі поряд з синхронічним застосовано діахронічний підхід. Згадано історію розвитку мовних традицій грецької мови, подано визначення базових теоретичних понять: словотвірного типу як головної класифікаційної одиниці словотвірної парадигматики, а також поняття словотвірного значення та словотвірної категорії. Грецькі суфікси поділено на два типи: які надають слову емоційного забарвлення (демінутивні, аугментативні), надаючи слову нового значення. Демінутивні суфікси є субстантивними та ад’єктивними, аугментативні ж приєднуються ще й до дієслівних основ. Аугментативи, йдеться в роботі, вживаються виключно в чоловічому та жіночому родах, демінутиви ж – у трьох родах (з яких перевагу має середній). Суфікси другого типу переводять твірну основу в іншу граматичну категорію, змінюючи значення. В системі НГ іменника виділено кілька словотвірних категорій, на основі яких продемонстровано словотвірні моделі та словотвірні значення суфіксальних похідних слів. Коротко розглянуто ад’єктивну суфіксацію, наведено найбільш вживані дієслівні та прислівникові суфікси. У статті систематизовано основні дані стосовно грецької суфіксації: окремо виділено загальні особливості НГ суфіксів, наведено головні відмінності в особливостях ДГ та НГ суфіксації, проаналізовано еволюцію НГ суфіксації на основі виокремлення чотирьох типів суфіксів, а також класифіковано запозичені НГ суфікси за походженням.

Ключові слова: словотворення, суфіксація, діахронія, синхронія, словотвірний тип, словотвірне значення.


ЛІТЕРАТУРА

1. Белецкий, А. А. «Проблема греческого языка византийской ϶похи.» Античная культура и современная наука (1985): 189.
2. Жовтобрюх, М. А., Кулик, Б. М. Курс сучасної української літературної мови, ч. 1 (Київ, Вища школа, 1972), 402.
3. Казніна, М. М. “До питання історії формування новогрецької мови та її правопису”, Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Серія: Філологія 3 (2010): 97-101, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_2010_3_20
4. Клименко, Н. Ф. Система афіксального словотворення. Українська мова: енциклопедія (Київ, Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004), 38.
5. Ковалик, І. І. Питання іменникового словотвору в східнослов’янських мовах у порівнянні з іншими слов’янськими мовами, ч. 1 (Львів, Вид-во ЛДУ, 1958), 154.
6. Немченко, В. Н. Современный русский язык. Словообразование: учеб. пособие для студ. филол. спец. ун-тов (Москва, Высшая школа, 1984), 255.
7. Плющ, М. Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: підручник (Київ, Видавн. Дім “Слово”, 2010), 328.
8. Селіванова, О. O. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія (Полтава, Довкілля-К, 2006), 716.
9. Шведов, С. А. Словообразование в латинском языке. Учебное пособие для студентов отделения классической филологии университетов (Харьков, ХНУ имени В.Н. Каразина, 2004), 128.
10. Anastasiadi-Symeonidi, A., Fliatouras, A. I diakrisi [logio] ke [laiko] stin elliniki glossa: Orismos ke taksinomisi. Rethymnon (2004), http://www.philology.uoc.gr/conferences/6thICGL/
11. Dokulil, M. Tvoření slov v češtině. Teorie odvozování slov (Praha, Nakl. Českosl. akad. věd, 1962), 264.
12. Drachman, G., Malikouti-Drachman, A. «Stress and Greek Compounding.» Phonologica (1994): 55-64.
13. Manolessou, Io., Ralli, A. «From Ancient Greek to Modern Greek.» Word-Formation. An International Handbook of the Languages of Europe (De Gruyter, 2015), https://www.angelaralli.gr
14. Melissaropoulou, D., Ralli, A. «Headedness in Diminutive Formation: Evidence from Modern Greek and its Dialectal Variation.» Acta Linguistica Hungarica 55 (2008): 183-204.
15. Ralli, A. Greek word formation: Morphology (Languages and Linguistics) De (Gruyter, 2013), https://www.academia.edu/168288/Greek_word_Formation

Джерела ілюстративного матеріалу

16. Вейсман, А. Д. Греческо-русский словарь (Москва, Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 1991), 1370.
17. Клименко, Н., Пономарів, О., Савенко, А. Українсько-новогрецький словник (Київ, Вид-во “Укр. Енциклопедія” імені М. П. Бажана, 2008), 536.
18. Дворецкий, И. Х. Древнегреческо-русский словарь (Москва, Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958), T. 1: 1028; T. 2: 1905.
19. Хориков, И. П., Малев, М. Г. Новогреческо – русский словар (Москва, 1993), 536.
20. Γραμματική της αρχαίας ελληνικής. Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών του Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης (Ιδρύματος Μανόλη Τριανταφυλλίδη) (1971), http://ebooks.edu.gr
21. Μπαμπινιώτης, Γ. Λεξικό της Νέας Ελλινικής Γλώσσας. Ε΄ έκδοση (Αθήνα, Κέντρο λεξικολόγιας, 2019), 2318.