ГРЕЦЬКИЙ СЛОВОТВІР: ОСОБЛИВОСТІ ПРЕФІКСАЦІЇ

Христина Ігорівна Куйбіда
канд. філол. наук, доцент
Львівський національний університет імені Івана Франка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.88-102


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано особливості грецької префіксації як одного зі способів афіксального словотворення. Окрім синхронічного у роботі застосовано діахронічний підхід для висвітлення повної картини щодо походження конкретних префіксів, їх морфологічних та семантичних змін в порівнянні з давньогрецькою мовою, появи нових афіксів. На основі базових теоретичних понять словотвірної парадигматики розглянуто кілька словотвірних типів та парадигм, можливі структурні моделі префіксальних дериватів у грецькій мові. Грецькі префікси поділено на два типи: невіддільні та автономні за походженням (омонімічні прийменники чи прислівники, які самостійно функціонують у мові). Серед автономних найбільшою кількістю характеризуються префікси прийменникового походження. Сам же процес префіксації диференційовано на чисту префіксацію та префіксально-суфіксальний / флексійний спосіб. Грецьку чисту префіксацію ототожнюють зі складанням на основі однакових формальних та функційних особливостей. Деривати, утворені другим способом, зазвичай переводять твірну основу в іншу граматичну категорію з відповідним лексичним значенням. Префіксальна деривація залежить як від префіксів так і від твірної основи. Грецькі твірні основи префіксальних дериватів покласифіковано на вільні та зв’язані. Префікси можуть сполучатися з різними класами слів. Найбільша різноманітність префіксів прийменникового походження, як зазначається в роботі, сполучається з дієсловами, невіддільні ж частки – переважно з іменними основами. Внаслідок вторинної деривації відбувається подвійна префіксація твірної основи. Окрім систематизації основних особливостей грецьких префіксів у статті проаналізовано еволюцію новогрецької префіксації на основі виокремлення п’яти типів префіксів. Внаслідок процесів переосмислення, як зазначено у праці, утворились префікси чи префіксоїди на основі як граматичних, так і лексичних елементів.

Ключові слова: деривація, префіксація, словотвірне значення, словотвірний тип, словотвірна парадигма.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Клименко, Н. Ф. Префіксація і словоскладання в творенні ад’єктивів та адвербативів з темпоральною семантикою (зіставний аспект). Мовні і концептуальні картини світу. (Вип. 46 (2), 2013): 50-63. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2013_46(2)__10.
  2. Левковская, К. А. О специфике префиксации в системе словообразования (на материале немецкого языка). Вопросы грамматического строя (Москва: Изд-во АН СССР, 1955), 299–321.
  3. Лопатин, В. В. Нулевая аффиксация в системе русского словообразования. Вопросы языкознания. (№ 1, 1996), 76–87. http://issuesinlinguistics.ru/pubfiles/1966-1_76-87.pdf
  4. Плющ, М. Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: підручник (Київ: Видавн. Дім “Слово”, 2010), 328.
  5. Славятинская, М.Н. Учебник древнегреческого языка (Москва: Филология, 1996)
  6. Anastasiadi-Symeonidi, A., Fliatouras, A. “I diakrisi [logio] ke [laiko] stin elliniki glossa: Orismos ke taksinomisi”. Proceedings of the 6th International Conference of Greek Linguistics (Rethymnon, 2004). http://www.philology.uoc.gr/conferences/6thICGL/
  7. Chalker, S., Weiner. E. The Oxford Dictionary of English Grammar. (New York: Oxford University Press Inc., 1994). https://www.pdfdrive.com/the-oxford-dictionary-of-english-grammar-e187715494.html
  8. Dimela, E., Ralli, A. From compounding to prefixation: diachronic evidence from Modern Greek dialects (2012). https://www.angelaralli.gr
  9. Dimela, E., Melissaropoulou, D. On prefix like adverb in Modern Greek (Patras, 2009). https://www.academia.edu
  10. Dimela, E., Melissaropoulou, D. The border line between compounding and derivation: the case of adverbs. Electronic Proceedings of the 7th International Conference of Greek Linguistics. (2009a). https://www.academia.edu
  11. Γραμματική της αρχαίας ελληνικής. Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών του Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης (Ιδρύματος Μανόλη Τριανταφυλλίδη). (1971). http://ebooks.edu.gr
  12. Μιμαρίδης, Μ. Δημοτική γλώσσα. Πρώτη έκδοση (Θεσσαλονίκη, 2002): 348.
  13. Manolessou, Io., Ralli, A. “From Ancient Greek to Modern Greek”. Word-Formation. An International Handbook of the Languages of Europe (De Gruyter, 2015). https://www.angelaralli.gr
  14. Παπαθανασίου, Γ. Νεοελληνική Γλώσσα. http://users.sch.gr
  15. Ραλλη, Α., Δημελα, Ε. Η πορεία προς την προθηματοποίηση: διαχρονικά δεδομένα 1από την ελληνική και τη διαλεκτική της ποικιλία. Μελέτες για την ελληνική γλώσσα (2010): 516-528. http://ins.web.auth.gr/images/MEG_PLIRI/MEG_30_516_528.pdf
  16. Ralli, A. “Greek word formation”. Morphology (Languages and Linguistics) (De Gruyter, 2013). https://www.academia.edu/168288/Greek_word_Formation
  17. Ralli, A. Stem-based versus Word-based Morphological Configurations: The Case of Modern Greek Preverbs. Lingue e Linguaggio 2 (University of Patras, 2004). https://www.academia.edu/
  18. Χατζησαββίδης, Σ., Χατζησαββίδου, Α. Γραμματική Νέας Ελληνικής Γλώσσας Α’, Β’, Γ’ Γυμνασίου (Αθήνα, 2011). http://ebooks.edu.gr

Джерела ілюстративного матеріалу

  1. Вейсман, А. Д. Греческо-русский словарь (Москва: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 1991), 1370.
  2. Дворецкий, И. Х. Древнегреческо-русский словарь (Москва: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1958), T. 1: 1028; T. 2:1905.
  3. Клименко, Н., Пономарів, О., Савенко, А. Українсько-новогрецький словник (Київ: Вид-во “Укр. Енциклопедія” імені М. П. Бажана, 2008), 536.
  4. Селіванова, О. O. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія (Полтава: Довкілля-К, 2006), 716.
  5. Хориков, И. П., Малев, М. Г. Новогреческо – русский словар (Москва, 1993), 536.
  6. Μπαμπινιώτης, Γ. Λεξικό της Νέας Ελλινικής Γλώσσας. Ε΄ έκδοση (Αθήνα: Κέντρο λεξικολόγιας, 2019), 2318.
  7. Τριανταφυλλίδης, Μ. Λεξικό της κοινής νεοελληνικής. Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών του Αριστοτελείου Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης (1998). https://www.greek-language.gr