ΠΆΘΟΣ ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ ТРАГЕДІЇ “ВАКХАНКИ” ЕВРІПІДА

Ярослава Іванівна Попович
магістр
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Олена Григорівна Михайлова
канд. філол. наук, доцент
Київський національний університет імені Тараса Шевченка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.116-126


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

Давньогрецькі трагедії для сучасних читачів залишаються не тільки джерелом естетичної насолоди, але й предметом різновекторних досліджень, представляють цікавий мовний матеріал, зокрема з історії формування сучасної наукової термінології, визначення джерел і способів термінологічної номінації. Об’єктом нашого діахронічного дослідження ми обрали термін πάθος (патос, пафос), який має складну семантичну структуру і виразну емоційну конотацію як позитивну, так і негативну. Витоки такої конотації вказують на існуючий зв’язок поняття “патос” з грецькою трагедією, на що першим звернув увагу ще Арістотель у трактаті “Поетика”. Він також використовував цей термін у іншому своєму творі “Риторика”, проте не у негативному значенні “страждання”, як у першому випадку, а у позитивному, апелюючи до емоцій як обов’язкової складової будь-якої промови. У нашому дослідженні ми намагалися визначити мотивацію і причини переходу терміна “патос” (структурний компонент давньогрецької трагедії, риторичного засіб) у мову сучасної медицини (терміноелементи пато-, -патія, -патичний) та шляхи його семантичної трансформації. На матеріалі давньогрецької трагедії Еврипіда “Вакханки” ми проаналізували поняття “патос” на рівні дій, що викликають стан емоційного напруження, та на рівні вербальному, дослідивши лексеми, що передають цей стан. Ми з’ясували, що культурологічна складова семантичної трансформації терміна πάθος тісно пов’язана з культом бога Діоніса, який, здолавши сильні страждання, став для давніх греків символом оновлення і відродження. Унікальна властивість воскресіння Діоніса мала викликати у глядачів відчуття катарсису – найважливішої емоційної складової грецької трагедії. У результаті проведеного дослідження нами було виокремлено найбільш емоційні ключові моменти трагедії “Вакханки”, де Еврипід відобразив сильні фізичні або моральні страждання героїв, що мали спонукати глядачів i читачів до співпереживання та підводити до стану катарсису. Лінгвістичний аналіз цих уривків з трагедії дозволив нам зробити висновок про те, що джерело метафоризації медичних терміноелементів (пато-, -патія, -патичний) закорінене у грецькій трагедії і вказує на яскраву лінгвокультурологічну паралель з міфологічним комплексом, що описує життя і страждання, смерть і відродження грецького бога Діоніса.

Ключові слова: патос, трагедія, страждання, Діоніс, Еврипід.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Гаспаров, М. Л. Сюжетосложение греческой трагедии, т. 1: О поэтах (1997), http://antique-lit.niv.ru/antique-lit/gasparov-o-poetah/syuzhetoslozhenie-grecheskoj-tragedii.htm.
  2. Иванов, В. «Дионис и прадионисийство.» Античная библиотека. Исследования (2000), http://www.v-ivanov.it/prizhiznennye_izdaniya/dionis_i_pradionisijstvo/010/
  3. La Course Munteanu, D. Tragic Pathos: Pity and Fear in Greek Philosophy and Tragedy (New York: Cambridge: Cambridge University Press, 2012), 278, https://bmcr.brynmawr.edu/2012/2012.10.47/
  4. Loraux, N. The Mourning Voice: An Essay on Greek Tragedy (2002), 127, https://scholar.lib.vt.edu/ejournals/ElAnt/V8N1/Loraux1.pdf

Джерела ілюстративного матеріалу

  1. Aristotle. Poetics (Oxford: Clarendon Press, 1966).
  2. Евріпід. Трагедії (Київ: Основи, 1993), 448.
  3. Euripides. Euripidis Fabulae (Oxford: Clarendon Press, Oxford, 1913).