ІНТЕРФЕНОМЕНИ В ПАРАДИГМАЛЬНОМУ ВИМІРІ, АБО ЩО ТАМ ЗА ОБРІЄМ КОГНІТОЛОГІЇ?

Ольга Петрівна Воробйова
д-р філол. наук, професор
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.24-37


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено визначенню ролі інтерфеноменів як багатовимірних інтегрованих явищ чи сутностей у формуванні сучасної постпарадигмальної синкретико-феноменологічної епістеми, яка заступає традиційні епістеми гіпотез і методологій (еволюціонізм, структуралізм, функціоналізм, когнітивізм). Інтерфеномени, що за способом термінопозначення можуть бути префіксально маркованими (інтермедіальність, мультимодальність, трансмедіальність тощо) або немаркованими (транспарентність, тілесність, стереоскопічність тощо), складають певну мережу – світ інтерфеноменів, якому притаманна внутрішня і зовнішня розмитість меж, смислова і просторова багатовимірність, гнучкість, об’ємність, голографічність. Кожен з інтерфеноменів у дослідницькому плані може виступати як фокус тріангуляції або як лінза чи призма для вивчення інших (інтер)феноменів, постаючи при цьому в конвенційному чи неконвенційному баченні, окремішньо або в парній/потрійній/множинній репрезентації разом із іншими інтерфеноменами, перетинаючись із ними або інтегруючись за принципом чергування фігури та фону. У статті як конкретний вияв гри інтерфеноменами в художньому тексті, показано взаємодію інтермедіальності, мультимодальності і словесної голографії, що сукупно формують сенсорний конструкт музикалізації в оповіданні сучасного британського письменника Кадзуо Ісігуро (Ішіґуро) «Шансоньє» (Crooner). Спираючись на здійснений аналіз та заглядаючи за обрії когнітивно-дискурсивної парадигми, авторка статті окреслює можливі вектори подальших парадигмальних зміщень у межах міждисциплінарної гуманітаристики, зокрема в бік енергіальності, панкреативності та лудичності як домінантних інтерфеноменів.

Ключові слова: інтерфеномен, (пост)парадигмальний вимір, семейотична (симптоматична) парадигма, синкретико-феноменологічна епістема, інтермедіальність, мультимодальність.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Башляр, Г. Избранное: Поэтика пространства, пер. с франц. (Москва, «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004), 376 (Серия «Книга света»).
  2. Бушмакина, Ю. В. «Междисциплинарный подход в современном историческом знании.» Вестник ПГГПУ. Серия № 3: Гуманитарные и общественные науки 14 (2017): 7–20.
  3. Воробйова, О. П. «Інтертекстуальність у контексті парадигмальних зміщень: гендерний етюд.» Актуальні проблеми романо-германської філології у контексті антропоцентричної парадигми: збірник матеріалів III Міжнародної науково-практичної конференції. (Київ, 2021): 14–18. https://drive.google.com/file/d/1j1cD6Zoy_UjWr5jj3hkBt0hVXXqtX2T/view
  4. Воробьёва, О. П. «Словесная голография в пейзажном дискурсе Вирджинии Вулф: модусы, фракталы, фузии.» Когніція, комунікація, дискурс: Електронний збірник наукових праць. Серія “Філологія” 1 (2010): 47−74. https://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/vypusk-no1-2010/vorobeeva-o-p
  5. Воробьёва, О. П. «Лингвистика сегодня: реинтерпретация эпистемы.» Вісник КНЛУ. Сер. Філологія 16 (2) (2013): 41–47.
  6. Галуцьких, І. А. Тілесність у художній прозі англійського модернізму і постмодернізму (когнітивно-семіотичні студії) (Запоріжжя, Кругозір, 2016), 627. 
  7. Гинзбург, К. «Приметы. Уликовая парадигма и её корни.» Гинзбург, К. Мифы – эмблемы – приметы: Морфология и история. Сборник статей, пер. с ит. и послесл. С. Л. Козлова (Москва, Новое издательство, 2004): 189–241.
  8. Жлуктенко, Н. «Музичні імплікації в новелістичному циклі Кадзуо Ішіґуро «Ноктюрни».» Музична фактура літературного тексту: інтермедіальні студії, за ред. Світлана Маценка (Львів, Апріорі, 2017): 253−260.
  9. Иерусалимская, А. О. «Интертекстуальность vs Интердискурсивность как сложившийся дискурс.» Вестник Северного (Арктического) Федерального университета. Серия «Гуманитарные и социальные науки» 2 (2016): 104–111. doi: 10.17238/issn2227-6564.2016.2.104 https://rucont.ru/efd/371985
  10. Козлов, С. «Методологический манифест Карло Гинзбурга в трех контекстах.» Новое литературное обозрение. Теория и история литературы, критика и библиография 8 (1994): 27–31.
  11. Кристева, Ю. Избранные труды: Разрушение поэтики, пер. с фр. (Москва, «Российская политическая энциклопедия», 2004), 656.
  12. Кубрякова, Е. С. «Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа).» Язык и наука конца 20 века: сб. статей, под ред. акад. Ю. С. Степанова. (Москва, Изд-во РГГУ, 1995): 144–238.
  13. Кун, Т. Структура научных революций. С вводной статьей и дополнениями 1969 г., пер. с англ. И. З. Налетова (Москва, Прогресс, 1977), 151.
  14. Лещенко, А. В. Нарративная напряженность художественного текста. (Черкассы, ЧП Гордиенко Е. И., 2017), 336.
  15. Маценка, С. Метамистецтво: словник досвіду термінотворення на межі літератури й музики (Львів, Апріорі, 2017), 120.
  16. Селіванова, О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. (Полтава, Довкілля-К, 2008), 712.
  17. Семчинський, С. В. Загальне мовознавство. 2-ге вид. (Київ, АТ “ОКО”, 1996), 328.
  18. Хансен-Лёве, О. А. Интермедиальность в русской культуре: от символизма к авангарду, пер. с нем. Б. М. Скуратова, Е. Ю. Смотрицкого. (Москва, РГГУ, 2016), 450. (Серия: «Россика / Русистика / Россиеведение», IV)
  19. Чернявская, В. Е. Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность (Москва, Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009), 248.
  20. Chrzanowska-Kluczewska, E. “Corporeal imagination in the reception of verbal and visual artworks.” Language – Literature – the Arts: A Cognitive-Semiotic Interface, ed. by Elżbieta Chrzanowska-Kluczewska and Olga Vorobyova. (Frankfurt am Main, Peter Lang Editions, 2017): 71112 [Series Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture. Vol. 14, Chrzanowska-Kluczewska, Elżbieta and Władysław Witalisz (eds.)
  21. Fill, A. Das Prinzip Spannung: sprachwissenschaftliche Betrachtungen zu einem universalen Phänomen (Tübingen, Gunter Narr Verlag, 2003), 206.
  22. Kirschenbaum, M. “What is ‘Digital Humanities,’ and Why Are They Saying Such Terrible Things about It?” differences 25.1 (2014): 46−63. https://mkirschenbaum.files.wordpress.com/2014/04/dhterriblethingskirschenbaum.pdf
  23. Morozova, O. “Transparency across semiotic modes: An ecological stance.” Language – Literature – the Arts: A Cognitive-Semiotic Interface, ed. by Elżbieta Chrzanowska-Kluczewska and Olga Vorobyova. (Frankfurt am Main, Peter Lang Editions, 2017): 4968 [Series Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture. Vol. 14, Chrzanowska-Kluczewska, Elżbieta and Władysław Witalisz (eds.)]
  24. Nørgaard, N. “Multimodality and stylistics.” The Routledge Handbook of Stylistics, ed. by Michael Burke. (London and New York, Routledge, Taylor & Fransis Group, 2014): 471484 [Routledge Handbooks in English Language Studies Series]
  25. Nørgaard, N., Busse, B., Montoro, R. Key Terms in Stylistics (London-New York, Continuum, 2010), 269.
  26. Østreng, W. “Crossing scientific boundaries by way of disciplines.” Complexity: Interdisciplinary Communications 2006/2007, ed. by Willy Østreng. (Oslo, Centre for Advanced Study, 2008): 1113.
  27. Quémada, B., Rastier, F., Сourtés, J. Analyse sémiotique du discourse: de l’énoncé à l’énonciation (Paris, Hachette supérieur, DL, 1991), 300.
  28. Rajewsky, I. O. Intermedialität (Tübingen, Francke, 2002), 216.
  29. Vorobyova, O. “Verbal holography, music, and emotions in Kazuo Ishiguro’s Nocturnes. Text – Image – Music: Crossing the Borders. Intermedial Conversations on the Poetics of Verbal, Visual and Musical Texts. In Honour of Prof. Elżbieta Chrzanowska-Kluczewska, ed. by Andrzej Pawelec, Aeddan Shaw and Grzegorz Szpila. (Frankfurt am Main, Peter Lang, 2021): 293–320. ([Text – Meaning – Context: Cracow Studies in English Language, Literature and Culture : [eds. Elżbieta Chrzanowska-Kluczewska and Władysław Witalisz]. Vol. 19)
  30. Wolf, W. “Intermediality.” Routledge Encyclopedia of Narrative Theory, ed. by David Herman, Manfred Jahn and Marie-Laure Ryan. (London and New York, Routledge, 2011): 253–256.

Джерела ілюстративного матеріалу

  1. Ishiguro, K. Nocturnes. Five Stories of Music and Nightfall (London, Faber and  Faber, 2009), 221.
  2. Ішігуро, К. Ноктюрни. П’ять історій про музику і смеркання, пер. з англ. (Львів, Видавництво Старого Лева, 2021), 216.