ЛЕКСИЧНІ ТА МЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА

←2017. – Vol.10

Кожушний Олег Володимирович

кандид. філол. наук, асистент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У статті наведено результати аналізу лексичних та метричних особливостей поетичного мовлення Григорія Богослова. Зазначається, що, заперечуючи свою приналежність до язичницької літературної традиції і викриваючи її занепад, автор водночас насичує свої поетичні твори великою кількістю архаїчної, класичної й елліністичної лексики, немовби доводячи право християнства бути спадкоємцем язичницької культурної спадщини. Стверджується, що для відтворення християнської концептосфери в поетичній формі Григорій свідомо створив власний поетичний стиль, активно скориставшись при цьому надбанням античної літератури. Аналізується чотири основні розміри метричної організації поетичної тканини. Зазначається, що автор вправно володіє мистецтвом віршування, повністю підпорядковуючи його внутрішньому наповненню і демонструючи неабияку обізнаність в усіх сферах тогочасного інтелектуального життя. Звертається увага на наявність певних метричних “неточностей” в аналізованих текстах, зумовлених втратою фонетичної різниці між довгими та короткими голосними. Наголошується на необхідності створення словника мови Григорія Богослова.

Ключові слова: лексика, метрика, поетичне мовлення, літературна традиція, гекзаметр, елегійний дистих, ямбічний триметр, анакреонтів вірш.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Звонська, Л. Л. Давньогрецька мова: підручник. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. — 711 с.
  2. Радциг, С. И. История древнегреческой литературы: учебник. — 5-е изд. — М.: «Высшая школа», 1982. — 487 с.
  3. Cнелль, Бруно.Греческая метрика. — М.: «Греко-латинский кабинет» Ю. А. Шичалина, 1999. — 117 с.
  4. Agosti, G.–Gonelli F. Materiali per la storia dell’esametro nei poeti cristiani greci // Struttura e storia dell’esametro Greco / M. Fantuzzi, R. Pretagostini, ed. R., 1995. Vol. 1 (Studi di metrica classica; 10).
  5. Maas, P. Greek Metre / H. Lloyd-Jones, trans. Oxford, 1962. — 116 p.
  6. Raven, D. S. Greek Metre: An Introduction. London, 1962. — 125 p.
  7. Sicking, C. M. J. Griechische Verselehre. (Handbuch der Altertums Wissenschaft, II, 4). Pp. X + 246. Munich: C. H. Beck, 1993.
  8. Simelidis, Christos. Selected Poems of Grerory оf Nazianzus: I.2.17; II.1.10, 19, 32: A Critical Edition with Introduction and Commentary. Göttingen: Vandenhoeck and Ruprecht, 2009. 284 p.
  9. Sykes, D. A. The Poemata Arcana of St. Gregory Nazianzen: Some Literary Questions // Byzantinische Zeitschrift, 1979 (Jan.). Volume 72. Issue 1. Pp. 6–15.
  10. Trypanis, C. A. Greek Poetry: From Homer to Seferis. Pp. 896. London: Faber and Faber, 1981.
  11. Wilson, N. G. The Church and Classical Studies in Byzantium // Antike und Abendland. Vol. 16 (1970). P. 68–77.