ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ «НЕПРИРОДНОЇ» НАРАТОЛОГІЇ: ОБРАЗ АВТОРА НЕІСНУЮЧОГО ТЕКСТУ

←2019. – Vol. 15

Бацевич Флорій Сергійович
д.філол.н., професор, завідувач кафедри загального мовознавства
Львівський національний університет ім. Івана Франка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.17-30


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті на матеріалі збірки оповідань відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема «Абсолютна порожнеча» («Doskonała prόżnia»), яка являє собою рецензії на неіснуючі тексти, апробуються прийоми аналізу в межах так званої «неприродної» наратології. У подібних оповідних структурах автором формуються, а адресатом когнітивно опрацьовуються: (а) нові типи таких структур (схем), які не породжуються в неодивнених текстах; (б) нові наративні стратегії, зокрема, референтна частина текстової історії може містити акторів, неможливих у «нормальних» текстах; (в) наративні підходи до формування й оцінки оповідних структур, в яких наявні неіснуючі в реальності об’єкти, особи і т. ін.; (г) способи «відтворення» образів неіснуючих авторів неіснуючих текстів в «тілі» інших текстів (зокрема паратекстів на зразок рецензій). Доведено, що художні наративи, в яких відтворюються неіснуючі тексти, вимагають від адресата додаткових когнітивних зусиль осмислення породжуваних у них комунікативних смислів. Найважливішим джерелом утілення таких смислів стає особлива логіка сприйняття і представлення світу, нехарактерна, наприклад, для «класичного» мовленнєвого жанру рецензії. З позицій лінгвістичної прагматики в таких текстах втілюється особливі точки зору, емпатії, способи їхнього фокусування. Точка зору автора щодо неіснуючого тексту, його реконструкція в паратекстах формує зміщений фокус емпатії, а найголовніше – породжує неузуальні комунікативні смисли, сприйняття яких потребує від адресата (читача, слухача) додаткових когнітивних і психологічних зусиль.

Ключові слова: наратологія, «неприродна» наратологія, наративна структура, комунікативний смисл.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Падучева, Е. В. «Семантика нарратива.» Семантические исследования (Москва, Языки русской культуры, 1996): 193–418.
  2. Alber, J, IversenS., Nielsen, H. S., Richardson, B. «Unnatural Narratives, Unnatural Narratology: Beyond Mimetic Mo­dels Narrative, vol. 18, 2 (18) (2010): 67-98.
  3. FludernikM. Towards a “Natural” Narratology (London; New York, 1996), 472.
  4. RichardsonB. Unnatural Voices: Extreme Narration in Modern and Contemporary Fiction (Columbus, 2006), 166.
  5. Барышникова, Д. «Беспорядок дискурса (обзор работ по “неестественной” нарратологии).» Новое литературное обозрение 6 (130) (2014): 211-238.
  6. БацевичФ. Український одивнений художній текст: лінгвістичні виміри (Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2018), 336.
  7. Иштоян, К. Г. «Проблема исследования художественного дискурса в аспекте постклассической нарратологии.» Филологические науки 7: Язык, речь, речевая коммуникация, http://www.rusnauka.com /17_AVSN_2012/ Philologia/ 7_113221.doc.htm [доступне 29.01.2020].

    Джерела ілюстративного матеріалу

  8. LemS. «Doskonała prόżnia Doskonała prόżnia. Wielkośċ urojona (Krakόw, Wydawnictwo Literackie, 1974): 7-195. Нижче після наведених прикладів в круглих дужках подаються сторінки цього видання.