←2019. – Vol. 14
Неделку Октавія
д.філол.н., професор
Бухарестський університет (Румунія)
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.14.118-132
АНОТАЦІЯ
У даній статті проводиться детальна рентгенографія вивчення української мови в Бухарестському університеті з діахронічної і синхронічної перспективи. Румуно-українські відносини в цілому, будь то на політичному, адміністративному або навіть економічному рівні, ґрунтувалися та розвивалися на основі і в контексті культурних відносин. Уже більше трьох десятків років академічними інститутами Румунії організовуються міжнародні наукові заходи в партнерстві з урядовими та місцевими організаціями з метою вивчення минулого та сьогодення румуно-українських відносин. З огляду на давні румуно-українські відносини у площині лінгвістики й культури, не тільки завдяки сусідству країн, а й завдяки великій кількості населених пунктів зі змішаним населенням (румуно-українське або українське), відбувалася гармонізація відносин між двома країнами. Освіта завжди було основним компонентом культури будь-якого народу, незалежно від суспільного ладу або освітнього рівня: початковий, середній, університетський. Цей останній навчальний рівень і є предметом нашої работи. Крім Бухарестського університету з багатими традиціями в сфері славістики, зараз в Румунії вивчається українська мова паралельно з другою новітньою мовою, на Факультеті словесності і комунікаційних наук Університету ім. Штефана чел Маре в Сучаві, а також в Університеті «Бабеш-Боляй» в Клуж-Напоці, на Факультеті словесності, при кафедрі слов’янських мов. Вивчення української мови на університетському рівні в Румунії почалося після створення такої дисципліни, як румунська філологія, в 19-му столітті, точніше, коли славістику було визначено як окрему наукову дисципліну. Однією з найвеличніших постатей румунської культури є академік, мовознавець, фольклорист і філолог Богдан Петричейку Хаждеу, який зіграв визначальну роль у цьому сенсі, будучи першим дослідником відображення історії Румунії в українській народній творчості. Український фольклор та творчість Тараса Шевченка також є частиною досліджень перекладача Григорія Н. Лазу і письменника Костянтина Доброджану-Геря. Про румунсько-українські літературні відносини пишуть такі дослідники,як П. П. Панаітеску, Т. Чобану, Замфір Арбор та ін. В інституційних рамках викладання української мови і літератури в навчальних закладах в населених пунктах з українським населенням, початкових школах, середніх школах, ліцеях, педагогічних школах і університетах починається з 1948 року, після реформування румунської освіти,. Відділення української мови і літератури Бухарестського університету було створено в 1952 році на філологічному факультеті. З часу заснування кафедри професором Костянтином Драпак і досьогодні колектив викладачів (Микола Павлюк, Магдалена Ласло-Кузюк, Стеліан Груя Дан Хорія Мазілу, Іоан Ребошапка, Микола Корсюк, Роман Петрашук, Марія Хощук і Алена Біволаре та ін.) роблять вій внесок в україністику, піднімають її престиж і зміцнюють відносини між Румунією та Україною.
Ключові слова: румунська славістика, румуно-українські культурні зв’язки, румунська україністика, викладання української мови та літератури, внесок у збереження національної самобутності.
ЛІТЕРАТУРА
- Bivolaru, Tendințe în lexicul limbii ucrainene actuale (București, EUB, 2016).
- Gruia, Molytva i prokljiattja (București, Kriterion, 1995).
- Gruia, Eminesku v perekladah na ukrajins’ku movu (București, E.S.P.L.A, 1958).
- Gruia, Taras Şevcenko (București, Aritmos, 2001).
- Hoșciuc, Postmodernismul în literaturile rusă și ucraineană (București, EUB, 2015).
- Lászlo-Kuțiuk, «Formule narative în proza contemporană ucraineană.» Studii literare româno-slave. Coordonator Voislava Stoianovici (București, TUB): 307-330.
- Lászlo-Kuțiuk, Velyka tradycija (București, Kriterion, 1983).
- Lászlo-Kuțiuk, Zasady poetyky (București, Kriterion, 1983).
- Lászlo-Kuțiuk, Exotica limitrofă. Studii comparate româno-ucrainene (București, Kriterion, 1997).
- Lászlo-Kuțiuk, Vohon’ i slovo. Kosmohonicinyj mif na Ukrajini (București, Kriterion, 1992).
- Lászlo-Kuțiuk, Tekst i intertekst v hudožnij tvorčosti Ivana Franka (București, Mustang, 2005).
- Mazilu, H. Udrişte Năsturel (București, Minerva, 1974).
- Pavliuc, Ukrajins’ki hovory Rumuniji. Dialektni teksty (Edmonton-Lvov-New York-Toronto, 2003).
- Petrașuc, R. V. Gogol- un scriitor al tuturor timpurilor (București, EUB, 2017).
- Rebușapcă, Narodni spivanky (București, ELU, 1969).
- Rebușapcă, Vidhomony vikiv (București, Kriterion, 1971).
- Rebușapcă, Narodžennja symvolu. Aspekty vzajemodiji obrjadu ta obrjadovoji poeziji (București, Kriterion, 1975).
- Rebușapcă, «Considerații asupra structurilor poetice în lirica obiceiurilor la ucraineni și româno. Paralelismul ritual.» Studii literare româno-slave. Coordonator Voislava Stoianovici (București, TUB): 39-52.
- Rebușapcă, Dorobok pokolin’ (București, Kriterion, 1982).
- Rebușapcă, Poezia colindelor. Constructe simbolice și stereotipii culturale în repertoriul tinerilor (Ploiești, Crepuscul, 2006).
- Rebușapcă, Pagini ale șevcenkianei din România (București, RCR Editorial, 2016).
- Lászlo-Kuțiuk, M. «Contribuția slavisticii din țara noastră la studierea culturii ucrainene.» (Din istoricul slavisticii românești. Coordonator Lința E.București, TUB, 1982): 86-99.
- Rebușapca, «Limba și literatura ucraineană.» Catedra de limbi și literaturi slave. Scurt istoric. Coordonator Geambașu C. (București, EUB., 2008): 134-166.
- Omagiu profesorului Ioan Rebușapcă la 80 de ani. Coordonator Geambașu C. (București, RCR Editorial, 2015).