Олександр Анатолійович Стишов
д-р філол. наук, професор,
Київський університет імені Бориса Грінченка
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2022.21.41-56
АНОТАЦІЯ
У статті досліджено нові слова як результат семантичної деривації, що виникли й функціонують як у літературній, так і в загальнонародній українській мові початку ХХІ століття. Розвідку виконано на матеріалі українськомовного інтеренет-дискурсу, оскільки нині він являє собою об’ємне (охоплює різноманітні електронні медіа, соціальні мережі, форуми, блоги, чати, гостьові книги, пошукові сайти) і потужне комунікативне середовище, завдяки якому істотно розширилися сфери міжособистісного та групового спілкування. Саме тому в ньому найбільш продуктивно твориться й функціонує значний корпус неосемантів. Виявлено головні чинники, що сприяли активізації семантичних процесів у сучасній українській мові. Схарактеризовано неологізми, що постали завдяки розширенню семантичної структури ряду питомих і запозичених слів. З’ясовано й проаналізовано головні тематичні групи відомих лексем, на основі яких найінтенсивніше виникають неосеманти – воєнної, медичної, спортивної, мистецької та інших царин. Значну увагу приділено також творенню некодифікованих нових слів шляхом семантичної деривації – розмовних і жаргонних. Характерно, що переважна більшість неосемантів, зафіксованих у сучасній інтернет-комунікації, виникла саме завдяки різноманітним метафорам, які розширюють і збагачують виражально-зображальні засоби української мови. Лише деякі неологізми постали завдяки розширенню їх значеннєвої структури на основі метонімії та синекдохи. Проаналізовано основні причини активного продукування неосемантів в українськомовному інтеренет-дискурсі.
Ключові слова: неологізм, неосемант, значення, інтернет-дискурс, чинник, метафора, креативний.
ЛІТЕРАТУРА
1. Булаховський, Леонід. Вибрані праці в п’яти томах (Київ: Наукова думка, 1975-1983): т. І–V.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) (Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005). 3. Карпіловська, Євгенія та ін. Вплив суспільних змін на розвиток української мови : монографія (Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017).
4. Голубовська, І., Корольов, І. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики: курс лекцій (Київ: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2011).
5. Левченко, Тетяна. «Субстандартна лексика в мові засобів масової комунікації: стилістика і прагматика.» Дис. д-ра філол. наук (Переяслав, 2021). 6. Шевченко, Лариса та ін. Новий словник іншомовних слів (Київ: Арій, 2007).
7. Словник української мови в двадцяти томах (Київ, 2010–2021): т. І–ХІІ.
8. Словник української мови в 11-ти томах (Київ: Наукова думка, 1970–1980): т. І–ХІ.
9. Словник української мови (Київ: ВЦ “Просвіта”, 2012).
Список скорочень і джерел ілюстративного матеріалу:
1. ВЗ-і – газета “Високий замок” (інтернет-версія).
2. ВК-і – газета “Вечірній Київ” (інтернет-версія).
3. ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел (Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005), 1728.
4. Д-і – газета “День” (інтернет-версія).
5. ДТ-і – газета “Дзеркало тижня” (інтернет-версія).
6. РС-і – Радіо Свобода (інтернет-версія).
7. УМ-і – газета “Україна молода” (інтернет-версія).
8. УП-і – газета “Українська правда” (інтернет-версія).
9. Словник-Просвіта – Словник української мови (Кмїв: ВЦ “Просвіта”, 2012), 1320.
10. СУМ-20 – Словник української мови в двадцяти томах (Київ, 2010–2021): т. І–ХІІ.
11. СУМ-11 – Словник української мови в 11-ти томах (Київ: Наукова думка, 1970–1980): т. І–ХІ.
12. G.ua-і – газета “Gazeta.ua” (інтернет-версія).