НОМІНАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ РАДІСТЬ У КОМЕДІЯХ ПЛАВТА

Надія Богданівна Чернюх
викладач
Львівський національний університет імені Івана Франка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.158-165


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються засоби номінації емоційного концепту РАДІСТЬ та їх місце у формуванні однойменної концептосфери у комедіях Плавта. Засобами прямої номінації даного концепту є утворені від основи gaud– іменник gaudium та дієслово gaudere, які є домінантними (63 %), похідні від основи laet-:іменник laetitia, прикметник laetus та дієслова laetari і laetifico (25 %), які формують ядро концептосфери. Приядерна зона виражається запозиченим з грецької мови прикметником hilarus (hilaris) та його похідними (hilare, hilaritudo) (12 %), а також іменником voluptas (13 %). Периферійними є засоби вторинної номінації, які актуалізують концепт РАДІСТЬ у відповідному контексті. Надзвичайно вагому роль у реалізації аналізованого концепту відіграє контекст на макрорівні, який є основним критерієм за відсутності інших маркерів.

Ключові слова: латинська мова, емоційний концепт, концептосфера радості, Плавт, комедія, номінація.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Абдурашитова Ш. Б. «Метафорическое представление концепта “радость” в крымскотатарском языке.» Культура народов Причерноморья 91 (2006): 7-9.
  2. Арсланбекова Н. Э. «Концепт «радость» в языковом сознании британского и русского народов : историко-этимологический аспект.» Проблемы истории, филологии, культуры 2 (2016): 364–371.
  3. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного текста (Москва: Флинта, Наука, 2004), 496.
  4. Баркарь У. Я., Лисевич І. Б. «Зміст і структура концептів радість / Freude та горе / Kümmer у німецьких та українських народних казках.» Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія» 43, т. 1 (2019): 135-138.
  5. Дмитриева Ю. В. «Эмоциональный концепт “радость” и его отражение лексико-фразеологическими средствами языка (на материале английского, немецкого и русского языков).» Филологические науки. Вопросы теории и практики 6 (60), ч. 1 (2016): 108-110.
  6. Дорменєв В. «Понятійний складник концепту «радість» у німецькій та англійській мовах.» Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство 5 (2014): 75-79.
  7. Дріч Ю. С. «Номінативне поле концепту ‘радість’/ ‘печаль’ в українській мові: етимолого-культурологічний аспект.» Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови 11 (2014): 22-25.
  8. Жаботинская С. А. «Имя как текст: концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции).» Когниция, коммуникация, дискурс 6 (2013): 47-76.
  9. Изард К. Э. Психология эмоций (СПб.: Питер, 2006), 464.
  10. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах: монография (Волгоград: Перемена, 2001), 495.
  11. Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику: учебное пособие (Москва: Наука, 2007), 293.
  12. De Vaan M. Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages (Leiden: Brill, 2008. XIII), 825.
  13. Forcellini Ae. Lexicon totius Latinitatis, http://lexica.linguax.com/forc2.php (дата звернення 20. 10. 2020).
  14. Glare P. G. W. Oxford Latin Dictionary (Oxford: Clarendon Press, 1968. XXIII), 2126.
  15. Lexikon der indogermanischen Verben: die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen, hrsg. Helmut Rix, Martin Kümmel, 2-te Aufl. (Wiesbaden: Reichert, 2001), 823.
  16. Ostheeren K. Studien zum Begriff der “Freude” und seinen Ausdrucksmitteln in Altеnglischen Texten (Berlin: Freie Universität Berlin, 1964), 288.
  17. Tissari H. «Happiness and Joy in Corpus Contexts: A Cognitive Semantic Analysis.» Happiness: Cognition, Experience, Language, ed. A. B. Pessi, M. Salmela, H. Tissari (Helsinki: Helsinki Collegium for Advanced Studies, 2008): 144-174.
  18. Walde A., Hofmann J. B. Lateinisches etymologisches Wörterbuch, Bd. 1: A–L (Heidelberg: Winter, 1938. XXXIV), 872.