ОКАЗІОНАЛІЗМ ЯК ЗАСІБ ТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ГУМОРИСТИЧНІЙ І САТИРИЧНІЙ ПОЕЗІЇ 50–80-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ (на матеріалі творчості Валентина Лагоди)

←2020. – Vol. 16

Софія Зенонівна Феджора
аспірант
Київський національний університет імені Тараса Шевченка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2020.16.129-142


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті у світлі сучасної мовознавчої теорії розглянуто авторські неологізми, або оказіоналізми, як один із яскравих лексичних засобів творення комічного в поетичному доробку В. Лагоди.  У текстах гумориста було виокремлено авторські неосемантизми та оказіоналізми, утворені морфологічними й неморфологічними способам на позначення осіб за родом діяльност, а також оказіональні власні імена з прозорою внутрішньою семантикою, іменники-композити та оказіональні абревіатури. З’ясовано їхню семантику, способи творення та функції в тексті, що дозволило виявити специфіку фрагментів колективної мовної картини світу радянської епохи, пов’язаних із тими реаліями, які зазнавали критики й засудження в тогочасному суспільстві. Акцент зроблено на історичних чинниках виникнення авторських неологізмів, зокрема на потребі висміювання ситуацій та осіб, неприйнятних для радянського соціуму. Зумовленість авторського неологізму часом та умовами його виникнення призводить до того, що сучасні читачі часто не розуміють значень тих оказіоналізмів, які викликали сміх іще півстоліття тому.

Ключові слова: оказіоналізм, мовні засоби творення комічного, гумор, сатира, мовна картина світу радянської епохи, Валентин Лагода.


ЛІТЕРАТУРА

1. Вокальчук, Г. «Неологічні експерименти Ліни Костенко на тлі словотворчості шістдесятників.» Культура слова 73 (2010): 30–35.
2. Лопатин, В. В. Рождение слова. Неологизмы и окказиональные образования (Москва, Наука, 1973), 152.
3. Лыков, А. Г. Современная русская лексикология (русское окказиональное слово) (Москва, Высшая школа, 1976), 120.
4. Попова, М. В. «Оказіоналізми як стилістична домінанта творчості Ірени Карпи (на матеріалі роману «Фройд би плакав»).» Змиевское краеведение 4 (2015): 56–67.
5. Турчак, О. М. «Поняття “оказіоналізм” у мовознавчій літературі та його мовленнєва реалізація в українських періодичних виданнях кінця ХХ століття.» Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля 2 (6) (2013): 299–305.
6. Шумейко, О. А. «Оказіоналізми як мовні засоби творення комічного в українській поезії ІІ пол. ХХ ст.» Вісник Дніпропетровського університету 19. Серія: Мовознавство17 (3) (2011): 179–184.

Джерела ілюстративного матеріалу

7. Лагода, В. Що посієш, те й пожнеш (Київ, Радянський письменник, 1955), 108.
8. Лагода, В. Мокрим рядном (Київ, Радянська Україна, 1968), 64.
9. Лагода, В. Бурхливий плин: лірика, гумор, сатира (Київ, Радянський письменник, 1963), 184.
10. Лагода, В. К. Деруни і розтягаї : поезії (Київ, Радянська Україна, 1966), 64.
11. Лагода, В. Віддамо належне: Сатира та гумор (Київ, Дніпро, 1967), 208.
12. Лагода, В. Гаряча завивка: Сатира та гумор (Київ, Радянський письменник, 1968), 96.
13. Лагода, В. Кому чолом – кого помелом: Сатира, гумор, лірика, пісні (Київ, Дніпро, 1973), 292.
14. Лагода, В. Що правда, то правда. Вибране. Гумор, сатира, лірика (Київ, Дніпро, 1980), 255.
15. Лагода, В. Вимушена посадка: Сатира, гумор, лірика (Київ, Радянський письменник, 1982), 127.
16. Лагода, В. К. Гумор, сатир, лірика (Київ, Дніпро, 1983), 295.
17. Лагода, В. Фатальна необачність (Київ, Радянська Україна, 1988), 64.
18. Полюга, Л. М. Словник українських морфем (Львів, Світ, 2001), 448.
19. Словник української мови: в 11 томах (Київ, Наукова думка), Т. 1 (1970),799; Т. 2 (1971), 550; Т. 3 (1972),744; Т. 4 (1973), 840; Т. 6 (1975), 832; Т. 8 (1977), 927; Т. 9 (1978), 916; Т. 10 (1979), 658; Т. 11 (1980), 699.
20. Словник фразеологізмів української мови, уклад. В. М. Білоноженко та ін.; відп. ред. В. О. Винник (Київ, Наукова думка, 2003), 786, [1].
21. «Українська мова». Енциклопедія, 3-є вид. зі змінами і доповнене, редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та інші (Київ, Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2007), 856.