КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕМАТИЧНА ГРУПА “ТВАРИНИ” У РОМАНІ ЛОНГА

←2019. – Vol. 14

Оліщук Роксоляна Леонідівна
к.філол.н., доцент
Львівський національний університет імені Івана Франка

Макар Інеса Степанівна
к.філол.н., доцент
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.14.133-146

АНОТАЦІЯ

У статті зроблено спробу здійснити системний опис назв тварин у романі давньогрецького письменника кінця ІІ ст. н.е. Лонга “Дафніс і Хлоя” та встановити їх роль у лексичній ідіосистемі письменника. У контексті поєднання функціонально-семантичного підхіду до аналізу лексичної ідіосистеми письменника з когнітивним, наскрізні концепти, вербалізовані лексичними домінантами, які відображають тематику твору, було об’єднано у концептуально-тематичну групу “Тварини”. У межах КТГ “Тварини” було виокремлено назви домашніх тварин, диких звірів, комах, тварин, що живуть у воді, птахів. Найоб’ємнішою (29 назв) і найчастотнішою (397 фіксацій) у цій КТГ виявилась підгрупа “Назви домашніх тварин”, в якій зафіксовано найбільшу кількість домінант, порівняно з усіма іншими групами (ἡ αἴξ, ἡ, ὁ βοῦς, ὁ τράγος, τὸ πρόβατον, ὁ, ἡ κύων). Домашні тварини відіграють надзвичайно важливу роль у житті пастухів. Кози і вівці вигодовували Дафніса і Хлою, коли вони були ще малюками, зблизили їх в юності, сумували, коли закохані не були разом, раділи разом з ними і навіть були присутніми на весіллі головних героїв. Тут можна говорити про антропоморфізацію тварин у Лонга. Виявлено, що лексеми на позначення назв тваринного світу беруть участь у творенні численних художніх засобів (порівнянь, метафор, епітетів тощо), що обумовлено особливістю жанру твору та ідіостилю письменника. Ідіолект письменника тісно пов’язаний з концептуальною структурою художнього твору, що засвідчив аналіз КТГ “Тварини”. Мікроконцепти, що входять до неї, виступають актуальними елементами концептуальної картини світу письменника. Назви мікроконцептів реалізують свою семантику у мікроконтекстах через семантичну сполучуваність з іншими словами, виявляючи прямий і переносний (образний) смисл, а в цілому – естетико-філософський потенціал світогляду письменника.

Ключові слова: концептуально-тематична група, тварини, лексична домінанта, художні засоби, давньогрецький роман, Лонг.

ЛІТЕРАТУРА

Бачкур, Р. О. «Структура словотвірних парадигм українських назв тварин та рослин.» Автореф. дис. канд. філол. наук (Івано-Франківськ, 2004).
Головенко, К. «Символіка тварин водного простору в українських та англійських фразеологізмах.» Наукові записки 153 (2017): 425-428.
Голубовська, І. О. «Біоморфний код китайської лінгвокультури .» Studia linguistica 5, ч.2 (2011): 221-233.
Гринбаум, Н. С. «Мир Животных в поэзии Пиндара.» Іноземна філологія. Питання класичної філології91, № 23 (1988): 12-19.
Лебедева, И. Ю. «Семантическая структура лексических групп обозначений животных в современном русском языке.» Автореф. дисс. канд. филол. наук (Минск, 1985).
Петришин, М. Й. «Фразеологізми з компонентом-зоонімом у латинській мові.» Науковий вісник Чернівецького університету: Германська філологія 692-693 (2014): 161-165.
A Greek-English Lexicon, compiled by H. G. Liddell and R. Scott (With a Supplement) (Oxford, 1968), 2042.
Merkelbach, R. Roman und Mysterium (München, 1962), 117.
Schönberger, O. Hirtengeschichten von Daphnis und Chloe. Griechisch und Deutsch (Berlin, Akademie-Verlag, 1973), 215.
Vieillefond, J. R. «Préface.» Longus: Pastorales (Daphnis et Chloé) (Paris, Société D’édition “Les Belles Lettres”, 1987): 5-221.