ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЗАГАЛЬНОСЛАВІСТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Володимир Андрійович Глущенко
доктор філол. наук, проф.
Донбаський державний педагогічний університет


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2022.20.32-44


PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

Фронтальне дослідження славістичних студій XIX ст. – 30-х рр. XX ст. засвідчило: проблему зв’язку вокалізму і консонантизму в історії слов’янських мов (на українському мовному матеріалі) поставив український мовознавець Павло Житецький. П. Житецький висунув концепцію, у межах якої кожне розглядуване фонологічне явище посідає певне, логічно обґрунтоване місце; воно органічно включене в загальну концепцію, випливає з неї. У викладі П. Житецького певна фонологічна зміна (занепад редукованих голосних) виступає причиною низки інших фонологічних змін: занепад редукованих як ключовий процес у «передісторії» та історії фонологічних систем східнослов’янських мов спричиняє «ланцюгову реакцію» у відповідних вокалічній і консонантній підсистемах.
Теза П. Житецького про те, що в слов’янських мовах та в їхній історії «бідний» вокалізм поєднується з «багатим» консонантизмом i навпаки, заклала основи історичної типології слов’янських мов (на фонологічному рівні) і виявилася дуже продуктивною в мовознавстві XX ст. Вона стала основою поділу слов’янських мов на два типи – вокалiчний i консонантний, які було інтерпретовано як у синхронічному, так i в діахронічному аспекті (А. Ісаченко, К. Горшкова, В. Іванов, В. Колесов).
П. Житецьким було реконструйовано системи архетипiв i системи фонетичних законів з подібним механізмом (об’єднаних спільною причиною). Завдяки цьому історія фонетичної системи української мови в трактуванні П. Житецького виступає як ланцюг причиново пов’язаних фонетичних процесів на рівні підсистем (вокалізм i консонантизм) i ознак звуків (сила i слабкість, глухість i дзвінкість, твердість i м’якість приголосних). Це й зумовило те, що концепція зв’язку вокалізму I консонантизму в історії української мови П. Житецького зберегла актуальність у порівняльно-історичному й типологічному мовознавстві ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Ключові слова: П. Житецький, історія української мови, фонологічний рівень, зв’язок вокалізму і консонантизму, типологія слов’янських мов.


ЛІТЕРАТУРА

1. Глущенко, В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст.) (Донецьк, 1998), 222.
2. Глущенко, В. А. «П. Г. Житецький і проблеми фонологічної типології слов’янських мов.» Історія української лінгвістики (Київ; Ніжин: «Наука-сервіс», 2001): 49-52.
3. Глущенко, В. А. «Системні властивості мови в історико-фонетичних студіях учених Харківської лінгвістичної школи.» Наукова спадщина О. О. Потебні у слов’янському культурному просторі (Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013): 107-119.
4. Глущенко, В. А. «Історія східнослов’янських [ъ], [ь] у концепції П. О. Лавровського.» Петро Олексійович Лавровський: наукова і науково-критична спадщина (до 190-річчя від дня народження) (Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019): 57-62.
5. Глущенко, В. А. «У витоків історичної типології слов’янських мов: Павло Житецький.» Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. Вип. 10. Ч. 2 (Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2020): 3-10.
6. Глущенко, В. А. «Павло Житецький і типологія слов’янських мов.» Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. № 32 (Одеса: Інформаційно-видавничий центр університету ім. К. Д. Ушинського, 2021): 45-52.

7. Глущенко, В. А., Роман, В. В., Руденко, М. Ю. «До питання про актуалістичний метод як метод студій із лінгвістичної історіографії.» Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 45. Т. 1 (Одеса, 2020): 90-93.
8. Горшкова, К. В. «Соотношение вокализма и консонантизма в истории древнерусского языка.» Славянская филология. Вып. 5 (Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1963): 40-53.
9. Житецкий, П. И. Очерк звуковой истории малорусского наречия (Киев, 1876), IV, 376.
10. Журавлев, В. К. «Наука о праславянском языке: эволюция идей, понятий и методов.» Бирнбаум X. Праславянский язык. Достижения и проблемы в его реконструкции (Москва: «Прогресс», 1987), 453-493.
11. Иванов, В. В. Историческая грамматика русского языка. 3-е изд. (Москва: «Просвещение», 1990), 400.
12. Исаченко, А. В. «Опыт типологического анализа славянских языков.» Новое в лингвистике. Вып. 3 (Москва: Изд-во иностр. лит., 1963): 106-121.
13. Колесов В. В. Историческая фонетика русского языка (Москва: «Высшая школа», 1980), 215.
14. Колосов, М. А. Обзор звуковых и формальных особенностей народного русского языка (Варшава, 1878), X, 270.
15. Плачинда, В. П. Павло Гнатович Житецький (Київ: «Наукова думка», 1987), 208.
16. Потебня, А. А. К истории звуков русского языка. Ч. 1 (Воронеж, 1876), VI, 243.