ПРЯМА МОВА У ГРЕЦЬКОМУ РОМАНІ І-ІІІ СТ.

Богдан Васильович Чернюх
доктор філол. наук, професор
Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.19.146-157

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Засоби вираження прямої мови у грецькому романі (Харітон, Лонг, Ахіл Татій, Ксенофонт Ефеський) представлені як дієсловами, так і іменними та прономінальними фразами, у яких сема «мовлення» імплікується іменником або контекстом. Домінуючим засобом впровадження прямої мови у них є дієслова в особових і неособових формах, серед яких існує поділ на гіпероніми (λεγω, φημι) та гіпоніми (βοαω, αποκρινομαι, κραζω тощо). До останніх також належать дієслова, які у певному контексті наближаються до дієслів мовлення (γραφω, κλαιω). Здебільшого пряму мову впроваджують гіпероніми, виступаючи приблизно у рівних частках. Досліджувані тексти виявляють розбіжності у розташуванні маркерів прямої мови залежно від їх характеру, які переважно представлені у пре- та інтрапозиції: гіпероніми розташовуються на початку (λεγω) і всередині (φημι) прямої мови, тоді як гіпоніми та іменні фрази займають препозитивне положення. Для діалогічних партій властивим також є відсутність експліцитного маркування прямої мови.

Ключові слова: пряма мова, маркери прямої мови, грецький роман, гіпероніми, гіпоніми, іменні фрази, еліпсис.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Fournier H. Les verbes “dire” en grec ancien: (exemple de conjugaison supplétive (Paris, C. Klincksieck, 1946): 233.
  2. Gayno, M. «Les modalités d’insertion du discours direct en latin tardif: bornage et redondance» (Paris, 2015), http://lettres.sorbonne-universite.fr/IMG/pdf/DLL_11_M-Gayno.pdf
  3. Güldemann, T. Quotative indexes in African languages: A synchronic and diachronic survey (Berlin, New York, Mouton de Gruyter, 2008): 686.
  4. Güldemann, T. «Thetic speaker-instantiating quotative indexes as a cross-linguistic type». Quotatives. Cross-linguistic and cross-disciplinary perspectives (Amsterdam, John Benjamins, 2012): 117–142.
  5. Huitink, L. Quotation without quotation marks. Presentation at Ancient Greek and Semantic Theory (Nijmegen, 2010
  6. Keizer, E. «The interpersonal level in English: Reported speech.» Linguistics 47/4 (2009): 845–866.
  7. Kieckers, E. «Zur Oratio recta in den indogermanischen Sprachen I». Indogermanische Forschungen 35 (1915): 1–93.
  8. Kieckers, E. «Zur Oratio recta in den indogermanischen Sprachen II». Indogermanische Forschungen 36 (1916): 1–70.
  9. Kühner R., Gerth B. Ausführliche Grammatik der griechischen Sprache. Teil 2: Satzlehre (Hannover, Hahnsche Buchhandlung. 1992): XI, 714.
  10. Liddell, H. G., Scott R., Jones, H. S. A Greek-English lexicon: with a revised supplement (Oxford, Clarendon Press, 1996): XIV, 2042, 320.
  11. Maier, E. «Switches between Direct and Indirect Speech in Ancient Greek». Journal of Greek Linguistics 12 (2012): 118–139.
  12. Maier, Е. «Reported Speech in the Transition from Orality to Literacy». Glotta 91 (2015): 152– 170.
  13. Mandilaras, B. G. The verb in the Greek non-literary Papyri (Athens, Ministry of Culture and Sciences, 1973): 493.
  14. Mikulová, J. «Verbs Introducing Direct Speech in Late Latin Texts». Graeco-Latina Brunensia 20 / 2 (2015): 123–143.
  15. Richards, G. C. «The Composition of Josephus’ Antiquities». The Classical Quarterly 33/1 (1939): 36–40.
  16. Richman, G. «Artful slipping in Old English». Neophilologus 70/2 (1986): 279–291.
  17. Rosén, H. «About non-direct discourse: Another look at its parameters in Latin». Journal of Latin Linguistics 12/2 (2013): 231–263.
  18. Schwyzer, E. Griechische Grammatik, Bd. II: Syntax und syntaktische Stilistik (Munchen: C. H. Beck’schae Verlagsbuchhandlung, 1950): XXIII, 714.
  19. Spieker, E. H. «On Direct Speech Introduced by a Conjunction». The American Journal of Philology 5/2 (1884): 221–227.
  20. Usher S. «Oratio Recta and Oratio Obliqua in Polybiu». Journal of Byzantine Studies 49 (2009): 487–517.
  21. Vandelanotte, L. «Deixis and grounding in speech and thought representation». Journal of Pragmatics 36 (2004): 489–520.