СЕМАНТИЧНІ ТА АКСІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ МІКРОСИСТЕМИ «МОВЛЕННЯ» (на матеріалі новогрецької, англійської та української мов)

←2020. – Vol. 17

Юлія Валентинівна Жарікова
канд. філол. наук, доцент
Маріупольський державний університет


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2020.17.50-60


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена зіставному структурно-семантичному вивченню фразеологічної мікросистеми «Мовлення» на матеріалі віддаленоспоріднених новогрецької, української та англійської мов. Розгляд мікросистем у фразеології є актуальним не тільки у межах когнітивних підходів до вивчення фразеологічного значення (особливо якщо це стосується фразеологічних одиниць малодосліджених мов в українській лінгвістиці, якою є новогрецька), а й із залученням традиційних підходів до дослідження семантики, сформованих у системно-структурній парадигмі наукво-лінгвістичного знання. У цьому контексті цікавими є зіставні розвідки із залученням української мови, а також англійської мови як мови глобального міжнародного спілкування. У статті проаналізовано фразеологічну мікросистему «Мовлення» та виділено фразеосемантичні групи, які входять до її складу. Крім того, проаналізовано аксіологічні особливості зазначеної групи фразеологізмів. Отже, на підставі встановлення диференційних ознак фразеологізми, що утворюють мікросистему «Мовлення», було поділено на такі фразеосемантичні групи: 1) з негативним оцінним значенням: «Критика, образа, насмішка», «Неправда, наклеп, чутки», «Заперечення, відмова», «Балакучість», «Недоброзичливе побажання»; 2) з позитивним оцінним значенням: «Приємна бесіда, проста розмова», «Говорити щиро, відверто, казати правду», «Згода, розуміння»; 3) з нейтральним значенням: «Відсутність інтересу», «Інформованість».

Ключові слова: фразеологічна мікросистема «Мовлення», семантичні особливості, аксіологічні особливості, новогрецька, англійська та українська мови.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Алефиренко, Н. Ф. Фразеология и когнитивистика в аспекте лингвистического постмодернизма (Белгород, Изд-во БелГУ, 2008), 152.
  2. Арсентьева, Е. Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (Казань, Изд-во Казанского ун-та, 1989), 125.
  3. Голубовська, І. О. “Універсальні та національно-специфічні константи мовної свідомості в дзеркалі паремій: лінгвокультурологічний підхід”. Одеський лінгвістичний вісник. Випуск 9 (3) (2017): 7-13.

Джерела ілюстративного матеріалу

  1. Баранцев, К. Т. Англо-український фразеологічний словник (Киів, Знання, 2005), 1056.
  2. Білоноженко, В. М. & Гнатюк, І. С. & Дядчук, В. В. Словник фразеологізмів української мови (Київ, Наук. думка, 2008).
  3. Широков, В. А. Словники України – інтегрована лексикографічна система [Електронний ресурс] (Київ, НАН України, Укр. мовно-інформаційний фонд, 2001), 1 електрон. опт. диск (CDR).
  4. Βλαχόπουλος, Σ. Λεξικό των ιδιωτισμών της Νέας Ελληνικής (Αθήνα, Κλειδάριθμος, 2007), 384.
  5. Μπαμπινιώτης, Γ. Λεξικό της Νέας Ελλινικής Γλώσσας. Ε΄ έκδοση (Αθήνα, Κέντρο λεξικολόγιας, 2019), 2318.
  6. Τριανταφυλλίδης, Μ. Λεξικό της κοινής νεοελληνικής. Ινστιτούτο Νεοελληνικών Σπουδών του Αριστοτελείου Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης (1998), https://www.greek-language.gr