СОМАТИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ “СЕРЦЕ” У ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ ТРАГЕДІЯХ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ

←2018. – Vol. 12

Левко Олександр Вадимович

канд. філол. наук, доцент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Тирнова Олександра Олегівна

студент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2018.12.64-73


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


У статті досліджено фразеологізми з соматичним компонентом “серце” у давньогрецькій мові на позначення емоцій, психічних станів і почуттів, проаналізовано вживання соматизмів у складі фразеологізмів та метафоричних сполук, охарактеризовано семантику дієслів у соматичних фразеологізмах. У ході дослідження було виокремлено 104 соматичні фразеологізми з компонентом “серце” у трагедіях Есхіла, Софокла й Еврипіда, з яких 62 одиниці вживаються на позначення емоцій, психічних станів та почуттів. У складі фразеологізмів з компонентом “серце” вживаються соматичні лексеми καρδία / κραδίη та κῆρ. Встановлено, що у мові давньогрецьких трагедій класичної доби переважають соматичні фразеологізми на позначення негативних емоцій та почуттів, зокрема суму, печалі, страху, гніву, роздратування, злості, душевного болю, відчаю, депресії. Сфера позитивних емоцій, зокрема радість, піднесеність, задоволення, спокій і умиротворення, представлена у проаналізованому мовному матеріалі у співвідношенні 15 % до 85 % соматичних фразеологізмів з компонентом серце” на позначення негативних емоцій. Виявлено, що семантика дієслів, що вживаються у складі соматичних фразеологізмів, вказує, як правило, на фізичну дію, яка звершується над серцем, шкоду, насильство і наругу над ним, тілесний біль, прискореність або уповільнення пульсу, холодні або гарячі відчуття. У фразеологізмах на позначення депресії і відчаю дієслова позначають завдання тілесних ран серцю, наприклад, θλίβω “здавлювати”, δάκνω “кусати”, μαστιγόω “шмагати”, ἐκτήκω “розплавляти”; на позначеня страху – зміну температури серця і його темпу, наприклад, ζωπυρέω “розпалюватися вогнем”, ὀρχέομαι “танцювати”. Душевна тривога вербалізується за допомогою когнітивної метафори серце – водойма”, тому у тривожному серці здіймаються хвилі або воно бушує від невідворотної круговерті. Результати дослідження підтверджують тезу про те, що давньогрецька культура є культурою серця”.

Ключові слова: соматична лексика, фразеологічні одиниці, лінгвістика емоцій, серце, давньогрецька мова.


Література:

  1. Алефиренко, Н. Ф. «Языковая картина мира и этнокультурная специфика слова.» Мова і культура 9 (2007): 97–104.
  2. Важеніна, О. «Фразеологізми з соматичним компонентом: семантичний та етнокультурологічний аспекти.» Донецький вісник наукового товариства ім. Т. Шевченка 28 (2010): 23–34.
  3. Красных, В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология(Москва: Гнозис, 2002), 284.
  4. Левко, О. В. «Соматичні фразеологізми з компонентом ἡ καρδία “серце” у Септуагінті та Новому Завіті.» Studia Linguistica 8 (2014): 93–98.
  5. Левко, О. В. «Соматичні фразеологізми з компонентом ἡ χείρ “рука” у Септуагінті та Новому Завіті.» Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Серія: Педагогічні науки 6 (283) (2014): 93–96.
  6. Левко, О. В. «Соматизми як засоби вербалізації гніву в давньогрецькій та українській мовах.» Studia linguistica 10 (2017): 81–89.
  7. Петрова, Л. И. «Человеческое тело и эмоции в контексте лингвокультурологии.» Вестник Псковского государственного университета, Серия: Социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки 3 (2007): 133–144.
  8. Пилипів, О.Г. «Соматизми у фразеології латинської мови.» Іноземна філологія 122 (2010): 141–147.
  9. Смирнова, Ю. «Мы все одинаково ощущаем гнев и счастье.» Наука и жизнь (2014), доступ http://alekseybalabanov.ru/my-vse-odinakovo-oshhushhaem-gnev-i-schaste/.
  10. Хубулава, Г. Г. «Сердце как антропологический и культурологический феномен.» Вестник СПбГУ, Сер. 17: Философия. Конфликтология. Культурология. Религиоведение 4 (2016): 110–119.
  11. 11.Cairns, D. «Anger and the Veil in Ancient Greek Culture.» Greece & Rome 48 (1) (2001):
    18–32.
  12. Konstan, D. «Translating Ancient Emotions.» Acta Classica 46 (2003): 5–19.
  13. Konstan, D. The Emotions of the Ancient Greeks: Studies in Aristotle and Classical Literature (Toronto: University of Toronto Press, 2006), 422.
  14. Thalmann, W. «Aeschylus’s Physiology of the Emotions.» The American Journal of Philology 107 (4) (1986): 489–511.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

  1. Аристотель. «О душе.» Сочинения: В 4-х т., том 1 (Москва: Мысль, 1976): 371‒448.
  2. 16. Гиппократ. Сочинения, пер. В. И. Руднева, комм. В. П. Карпова., кн.1: Избранные книги (Москва: Биомедгиз, 1936), 736.
  3. Платон. Держава, пер. з давньогр. Д. Коваль (Київ: Основи, 2000), 355.
  4. Aeschyli. Tragoediae, ed. G. Murray (Oxford: Clarendon Press, 1960).
  5. Euripidis. Fabulae, ed. J. Diggle, vol. 1-3 (Oxford: Clarendon Press, 1984).
  6. Sophocle. Tragedies, ed. A. Dain and P. Mazon, vol. 1-3 (P.: Les Belles Lettres, 1967‒1968).