ТЕМАТИКО-ІДЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ОПИСУ ТА АНАЛІЗУ ЕПОНІМІЇ

←2019. – Vol. 15

Єрмоленко Сергій Семенович
д.філол.н., професор, провідний науковий співробітник
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України

Остапенко Марія Петрівна
аспірантка
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.53-65


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті висвітлено тематико-ідеографічний аспект явища епонімічного словотвору та, відповідно, епонімічного дериваційного зв’язку. Явище епонімії характеризується тричленною структурою, яка включає твірну одиницю, похідну епонімічну лексему (або фразему) і екстра- та інтралінгвістичний мотиваційний зв’язок між твірною та похідною одиницями. Твірними одиницями для епонімів є власні назви (оніми або пропріативи). За тематико-ідеографічною ознакою оніми класифікуються на різні групи, такі, як реаліоніми та міфоніми відповідно до критерію відношення лексеми з реальним світом: реаліоніми позначають реальні об’єкти дійсності, а міфоніми – вигадані та неіснуючі. Серед реаліонімів виокремлюють антропоніми, ергоніми, етноніми, зооніми, космоніми, топоніми, хрононіми та хрематоніми (сюди ж належать ідеоніми), серед міфонімів – антропоніми, ергоніми, етноніми, зооніми, теоніми (а також демононіми), топоніми та хрематоніми. Тематичні групи власних назв по-різному виявляють активність у плані епонімічної деривації. Ілюструючи це, автори наводять етимологію та визначення, а також до кожної групи надають матеріал з української, англійської та французької мов, що включає етимологічну і семантичну характеристику. Згадано про особливості виокремлення хрононімів та етнонімів як пропріативів. Найбільш продуктивними у плані епонімічної деривації онімами у аналізованих мовах є антропоніми та топоніми, найменш продуктивними – хрононіми та хрематоніми. Для фітонімів похідних епонімів не зафіксовано. Важливим аспектом дослідження епонімів з тематико-ідеографічної та інших точок зору є критика джерел, що продемонстровано на прикладі деяких статей Етимологічного словника української мови. Матеріали цього дослідження становлять теоретико-лінгвістичний інтерес для студій у царині вивчення семантичного й семіотичного потенціалу вторинного використання власних назв у цілому та їх окремих тематико-ідеографічних розрядів зосібна.

Ключові слова: епонім, епонімія, онім, ідеографічний аспект.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Єрмоленко, С. С. «Лінгвістичний опис епонімії: параметри й проблеми.» Мовознавство 4 (2018): 10-27.
  2.  КовальчукО. П. «Структурно-семантичні особливості епонімів англійської та української мов.» (Дис. канд. філ. наук, Дрогобич, 2019), 188.
  3.  ПодольскаяН. В. Словарь русской ономастической терминологии (Москва, Наука, 1978), 200.
  4.  ОтинЕ. С. Словарь коннотативных собственных имен онецк, ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004), 412.
  5. Торчинський, М. М. Структура онімного простору української мови: монографія (Хмельницький, Авіст, 2008), 550.

    Джерела ілюстративного матеріалу

  6.  Етимологічний словник української мови: у 7 т., укл.: Р. В. Болдирєв та ін; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. (Київ, Наукова думка, 1972-2012).
  7. Словник іншомовних слів, за ред. О. С. Мельничука (Київ, Головна Редакція Української Радянської Енциклопедії, 1985), 966.
  8. DauzatA. Dictionnaire étymologie de la langue française (Paris, Larousse, 1938), 762.
  9. Dictionary by MerriamWebster, https://www.merriamwebster.com/
  10. Online Etymology Dictionnairy, https://www.etymonline.com/.
  11. Oxford English dictionary on CD-ROM (v. 4.0) (Oxford, 2009).
  12. Partridge, E. Origins: An Etymological Dictionary of Modern English. Front Cover (Routledge, 1966), 972, https://www.bulgari-istoria-2010.com/Rechnici/An_Etymological_Dictionary_of_Modern_English.pdf
  13. SalmonMA., Marren P.&B. Harley. «The SwallowtailPapiliomachaon LinnaeusThe Aurelian legacy: British butterflies and their collectors (University of California Press, 2000): 252254.
  14. Systema Periodicum, https://www.ptable.com/?lang=la