ТЕРМІНОЗНАК ЯК ЦЕНТРАЛЬНА ОДИНИЦЯ ПАРАЛЕЛЬНОГО КОРПУСУ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

←2019. – Vol. 15

Матвєєва Світлана Анатоліївна
к.філол.н., доцент
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.155-164

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено розробці корпусного підходу до аналізу та перекладу юридичного термінознака. Об’єктом дослідження є термінознак юридичного дискурсу як семантичний феномен, предметом – специфіка перекладу юридичного терміна з використанням корпусного підходу.

Джерелом матеріалу дослідження є укладений автором статті паралельний англо-український корпус юридичних текстів із рішень Європейського суду англійською мовою та їхніх перекладів українською мовою обсягом близько 275 000 слів (англійська складова). Для перевірки продуктивності застосування корпусного підходу до перекладу термінознака в статті аналізується юридичний термін “a perpetrator”, що входить до когнітивної моделі ЮРИДИЧНИЙ ПРОЦЕС – АГЕНТ / СУБ’ЄКТ ДІЇ, та варіанти його перекладу українською мовою.

Проведений у статті аналіз термінознака за словниками різних типів та порівняння цих даних із матеріалами корпусу паралельних фахових (юридичних) текстів демонструє відсутність у словниках певних варіантів перекладу терміна, що аналізується. Перспективним є подальше вивчення можливостей залучення корпусів паралельних текстів фахових метамов в якості джерел для уточнення та обрання найбільш точних варіантів перекладу термінів, поповнення термінологічних та перекладацьких словників, розроблення тезаурусів окремих предметних галузей.

Ключові слова: юридичний термін, паралельний корпус, переклад, фрейм, сема.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бусел, Т. В., уклад. Великий тлумачний словник української мови (Київ, Ірпінь, ВТФ “Перун”, 2005), 1728.
  2. Ганич, Д. І., Олійник, І. С. Словник лінгвістичних термінів (Київ, Вища школа, 1985), 360.
  3. Голубовська, І. О. та ін. Багатомовний юридичний словник-довідник (Київ, Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2012), 543.
  4. Єрмоленко, С. Я., Бибик, С. П., Тодор, О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів (Київ, Либідь, 2001), 222.
  5. Муравйов, В. І., ред. Англо-український словник міжнародного, порівняльного і європейського права (Київ, Арій, 2010), 608.
  6. Карабан, В. І. Англійсько-український юридичний словник (Вінниця, Нова книга, 2004), 1085.
  7. Русанівський, В. М., ред. Українська мова: енциклопедія (Київ, Українська енциклопедія, 2004), 824.
  8. Селіванова, О. О. Лінгвістична енциклопедія (Полтава, Довкілля-К, 2011), 844.
  9. Струганець, Л. В. Культура мови. Словник термінів (Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2000), 88.
  10. Шевченко, Л. І., Дергач, Д. В., Сизонов, Д. Ю. Медіалінгвістика: словник термінів і понять (Київ, ВПЦ “Київський університет”, 2014), 380.
  11. Roget’s 21st Century Thesaurus, Philip Lief Group, 2013, https://www.thesaurus.com. 

    Джерела ілюстративного матеріалу

  12. Практика ЄСПЛ. Український аспект, https://www.echr.com.ua.
  13. European Court of Human Rights, https://www.echr.coe.int.