ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МІФОЛОГЕМИ «САД» У МОВІ ПОЕЗІЇ ОЛЕКСІЯ ДОВГОГО

←2019. – Vol. 15

Строкаль Олександр Миколайович
к.філол.н., асистент
Київський національний університет імені Тараса Шевченка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.250-260


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад» та характер її мовного вираження. Під час проведення дослідження з’ясовано, що в межах антропоцентричного підходу в лінгвістиці особливої ваги набули дослідження, присвячені вивченню особливостей мовного відображення картини світу індивідом. На основі огляду лінгвістичних досліджень щодо цього питання було зроблено висновок про те, що мовна картина світу – це спосіб відображення реальності у свідомості людини крізь призму лінгвальних і культурно-національних особливостей певного мовного колективу. У межах визначеної проблематики було вивчено питання структури концепту, з’ясовано особливості кореляції таких понять, як «міф», «міфологема» та «міфема». Під час аналізу понять «концепт» і «міфологема» доведено, що міфологема є своєрідним продовженням концепту та представлена у художній літературі на рівні асоціацій із міфічними реаліями, алюзій та ремінісценцій.
Дослідження поетичної мови Олексія Довгого показало, що міфологема «сад» є однією з найбільш яскраво виражених у мові автора. Вивчивши мовні особливості вираження цієї міфологеми та корелятивних їй образів, ми довели, що вона інтерпретується ліричним героєм Олексія Довгого як певний потойбічний світ, як ідеальний локус, а також як гармонійно упорядкований Всесвіт.

Ключові слова: міф, міфологема, сад, поезія Олексія Довгого.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Бахтіарова, Т. «Міфологеми саду та світового дерева у творчості поетів-шістдесятників.» Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Серія: Філологічні науки 2 (2016): 25–29, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmduf_2016_2_6 (дата звернення: 21.12.2019).
  2. Войтович, В. Українська міфологія (Київ, 2002), 664.
  3. Жайворонок, В. В. Знаки української етнокультури: словник-довідник (Київ, Довіра, 2006), 703.
  4. Кальченко, Т. Ю. «Вербалізація елементів національної пам’яті в українській мовній картині світу (на матеріалі поетичного тексту).» Мова 27 (2016): 47–51, http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2016_25_11 (дата звернення: 21.12.2019).
  5. Костюк, І. «Міфологема: історія поняття в науковому дискурсі.» ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв 22 (Львів, 2011): 405–416.
  6. Літературознавча енциклопедія, авт.-уклад. Ю. І. Ковалів, т2 (Київ, Академія, 2007), 624.
  7. Трессідер, Дж. Словарь символов (Москва, 1999), 652.
  8. Філософський енциклопедичний словник (Київ, Абрис, 2002), 742.
  9. Шестопалова, Т. «Кореляція понять «архетипний образ – міфологема – міф» (на прикладі поезії П. Тичини).» Наукові записки НаУКМА 17 (1999): 37–41.
  10. Штерн, І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник (Київ, АртЕк,1998), 336.

    Джерела ілюстративного матеріалу

  11. Довгий, О. П. «Дереворити.» Вибрані твори в чотирьох томах 3 (Київ, Укр. письменник, 2009), 536.