“ВИХОВАННЯ КІРА” КСЕНОФОНТА Й “ІСТОРІЯ РИМСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПІСЛЯ МАРКА АВРЕЛІЯ” ГЕРОДІАНА: СТРУКТУРНА ПОДІБНІСТЬ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ (ОГЛЯД РЕЦЕПЦІЙ У СУЧАСНІЙ КЛАСИЧНІЙ ФІЛОЛОГІЇ)

←2019. – Vol. 15

Довбищенко Федір Володимирович
аспірант
Київський нaцioнaльний унiвepситeт iмeнi Тapaсa Шeвчeнкa


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.40-52


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

Стаття є спробою проаналізувати наративні стратегії та мету написання творів Ксенофонта “Виховання Кіра” й Геродіана “Історія Римської держави після Марка Аврелія” під кутом зору їх рецепції у сучасній класичній філології. Висувається припущення, що наративні техніки написання історіографічних біографій в античності могли бути незмінними впродовж усього періоду, який розділяє згадані праці. Відстань у часі не спричинилася до радикальних змін у наративній структурі історіографії, що демонструє приклад “Виховання Кіра” Ксенофонта й “Історії Римської держави після Марка Аврелія” Геродіана. Аналіз античних історіографічних праць, як стверджується у статті, може здійснюватися не лише з метою з’ясування рівня їх фактуальної достовірності, а й щоб скласти уявлення про їх можливий вплив на сучасних їм слухачів і читачів. У статті також показано, що наративна структура обох творів значним чином відрізняється від наративної структури нефікціональної прози, і сучасна класична філологія схильна розглядати їх як фікціональні тексти. Крім того, вся антична історіографія, на відміну від сучасної, має сприйматись як фікціональна, адже стратегії її творення були подібними до наративних стратегій в інших жанрах.

Ключові слова: антична історіографія, наративні стратегії, наративна структура, сучачна рецепція, класична філологія.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Довбищенко, Ф. В. “Комунікативна структура І книги трактату Геродіана “Історія після Марка Аврелія””, Мовні і концептуальні картини світу, І (52) (2015): 242–253.
  2. Довбищенко, Ф. В. “Авторська наративна стратегія в І книзі твору Ксенофонта “Виховання Кіра””, Studia Linguistica, 13 (2018): 71–91.
  3. Asirvatham, S. R. “Historiography,” in The Oxford Handbook to the Second Sophistic, ed. D. Richter and W. Johnson (Oxford: Oxford University Press, 2017), 530–546.
  4. De Jong, I. J. F. “Introduction. Narratological theory on narrators, narratees, and narratives”, in Narrators, Narratees, And Narratives In Ancient Greek Literature, ed. Irene De Jong, René Nünlist and Angus Bowie (Leiden, Boston: Brill, 2004), 1–12.
  5. Dovbyshchenko, F. “The Theoretical Basics of Studying Ancient Historiographical Biography,” Science and Education a New Dimension VII (6), issue 210 (2019): 14-20.
  6. Gray, V. “Xenophon,” in Narrators, Narratees, And Narratives in Ancient Greek Literature, ed. Irene De Jong, René Nünlist and Angus Bowie (Leiden, Boston: Brill, 2004), 391–402.
  7. Gruen, E. Rethinking the Other in Antiquity. Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2011.
  8. Hidber, T. “Herodian,” in Narrators, Narratees, And Narratives In Ancient Greek Literature, ed. Irene De Jong, René Nünlist and Angus Bowie (Leiden, Boston: Brill, 2004), 201–212.
  9. Kemezis, Adam M. Greek Narratives of the Roman Empire under the Severans: Cassius Dio, Philostratus and Herodian. Greek culture in the Roman world. Cambridge and New York: Cambridge University Press, 2014.
  10. Potter, D. Literary Texts and the Roman Historian (Approaching the Ancient World). London and New York: Routledge, 2005
  11. Sidebottom, H. “Herodian’s Historical Methods and Understanding of History,” ANRW, II. 34.4 (1998): 2775–2836.
  12. Tamiolaki, M. “Xenophon’s Cyropaedia: Tentative Answers to an Enigma”, in The Cambridge Companion to Xenophon, ed. Michael A. Flower (Cambridge: Cambridge University Press, 2017), 174–194.