←2020. – Vol. 16
Олександр Миколайович Строкаль
канд. філол. наук, асистент
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2020.16.115-128
АНОТАЦІЯ
У статті проаналізовано характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови та організацію Всесвіту. Автором розглянуто такі питання загальнотеоретичного значення, як концепт та мовна картина світу.
Під час проведення дослідження було з’ясовано, що поезія Олексія Довгого поєднує в собі одкровення сина, який пишається славою поколінь, батьківськими і дідівськими моральними принципами, сповідь борця за Вітчизну, манускрипт медіума, якому відкриті всі таємниці Всесвіту, погляд філософа, педагога і медитативного лірика. У мові його поезії відображено уявлення його ліричного героя про трикомпонентний світ, який складається з верхнього, середнього та нижнього ярусів. Його ліричний герой усвідомлює ГОРІШНІЙ СВІТ як світ божественний, світ вічних істин і законів, світ янголів та чистої поезії. Основними образами, які наповнюють цей світ, є образи сонця, неба, птаха і вітру. Одним із центральних понять, що актуалізують локус СЕРЕДНЬОГО СВІТУ (або світу земного) у поетичному Всесвіті Олексія Довгого, є образ-концепт ЗЕМЛЯ. Цей образ виступає виразником таких лексико-семантичних варіантів лексеми «земля», як ʻрідний край (Україна)ʼ та ʻверхній шар земної кори; ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослинʼ. ПІДЗЕМНИЙ СВІТ актуалізується у тексті лексемами «поле» та «тінь».
Як показало дослідження, образ дороги в поетичному просторі Олексія Довгого є одним із центральних також, оскільки, по-перше, вербалізатори цього образу часто виступають компонентами, які творять макрообраз СЕРЕДНЬОГО СВІТУ, а по-друге, зазначений образ поєднує у горизонтальній просторовій площині авторського Всесвіту різні часові відтинки.
Виразниками ПІДЗЕМНОГО СВІТУ є в більшості випадків лексеми, пов’язані з іншими просторовими ярусами. Однак, потрапляючи в художній текст, такі одиниці, як «тінь» і «поле» набувають контекстуально зумовлених семантичних відтінків, які асоціативно пов’язуються із нижнім ярусом.
Ключові слова: космологія, Всесвіт, мовна картина світу, поезія Олексія Довгого.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вежбицкая, А. Понимание культур через посредство ключевых слов (Москва, 2001), 288.
2. Довгий, О. П. «Дереворити.» Вибрані твори в чотирьох томах (Київ, Укр. письменник, 3, 2009), 536.
3. Довгий, О. П. «Дихання вічності. Восьмивірші.» Вибрані твори в чотирьох томах (Київ, Укр. письменник, 2, 2009), 388.
4. Довгий, О. П. «Доторки блискавки.» Вибрані твори в чотирьох томах (Київ, Укр. письменник, 1, 2009), 414.
5. Петров, В. «Міфологема “Сонця” в українських народних віруваннях та візантійсько-геліністичний культурний цикл.» Етнографічний вісник 4–6 (Київ, 1927–1928): 88–119.
6. Штерн, І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енциклопедичний словник (Київ, АртЕк,1998), 336.