СМИСЛОВЕ ПОЛЕ РОМАНУ ДЕКАДАНСУ Ґ. ДЕЛЕДДИ «ПЛЮЩ»

Валерія Ігорівна Охріменко

Email: valeriaisabella@ukr.net,

ORCID: https://orcid.org/0009-0007-3995-8864

д-р філол. наук, професор

Київський національний університет Тараса Шевченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.77-94

PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню смислового поля роману декадансу Ґ. Деледди «Плющ». Встановлено основні закономірності квантування інформації в зазначеному романі з урахуванням чинників, що протидіють відкритості каналів інформаційного розгортання. Смислове поле роману декадансу Ґ. Деледди «Плющ» містить кванти інформації, що є точками відліку при його дискретизації: референт-суб’єкт, що імплікує усталену оцінку; помешкання, предмети побуту; природні явища. Зазначені кванти інформації є своєрідним каркасом, а їхнє смислове наповнення, зокрема, семантичний компонент тропів, утворює єдність смислового поля. В основі смислотворення знаходяться референтні групи з поляризованою оцінкою, що позначають вищий та нижчий класи тогочасного суспільства Сардинії. Ядром поля є суб’єкт-референт, що належить до певних прошарків суспільства й має усталену оцінку, яка зазвичай розповсюджується на приядерну зону (помешкання, предмети побуту) та периферію (природні явища). Суб’єкт-референт, що належить до вищих прошарків суспільства, оцінюється негативно (як втілення авторської інтенції – зображення занепаду шляхетних родин Сардинії); він виступає домінантним ядром поля. Про зміщення оцінного фокусу до домінантного ядра поля свідчить значно більша кількість тропів, яка належить до домінантної референтної групи. Прослідковується усталеність оцінки та кореляція семантичних компонентів ядра, приядерної зони та периферії у смислового полі роману. Просторовий дейксис під впливом дії поля може набувати оцінного значення. Ключовим тропом роману є розширена антитеза, що знаходиться в основі смислотворення на текстономічному рівні. До складу розширеної антитези входять уподібнення, метафори, епітети, персоніфікації, що об’єктивують смисловий зв’язок між ядром, приядерною зоною та периферією. Поляризована оцінка у смисловому полі художнього тексту виражається через лексичні одиниці оцінної семантики, колірну символіку і антитезу. У романі можна виділити два смислові асоціативні ряди, що утворюються семантичними компонентами найуживаніших тропів. Перший смисловий асоціативний ряд пов’язаний з авторською інтенцією зображення занепаду шляхетних родин Сардинії і містить семантичні компоненти непідконтрольності, знецінення, заперечення існування. Другий смисловий асоціативний ряд пов’язаний з авторською інтенцією вираження неспроможності протистояти спокусам і містить семантичні компоненти відділення, ізоляції, стискання, непідконтрольності, втрати зв’язку з реальністю. Найуживаніші семантичні компоненти тропів є системоформотворчими смислами, оскільки вони відображають основні закономірності функціонування тропеїстики як відображення авторської інтенції роману декадансу.

Ключові слова: смислове поле, тропеїчні засоби, лінгвопрагматика, референтні групи, декаданс, італійська мова.

Література:

  1. Веклич, О. А. (2019). Лексичні особливості портретних описів Грації Деледди в українських перекладах. Молодий вчений, 5(1), 51–54.
  2. Веклич, О. А. (2021). Особливості відтворення українською мовою італійської жіночої прози кінця ХІХ – початку ХХстоліття (на матеріалі творів Грації Деледди) (Дис. докт. філософії). Київ.
  3. Манакін, В. М. (2012). Мова і міжкультурна комунікація. Київ: ВЦ «Академія».
  4. Охріменко, В. І. (2024). Лінгвопрагматичні особливості функціонування тропеїчних засобів у смисловому полі роману Ґ. Деледди «Плющ». Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 46, 70–87.
  5. Охріменко, В. І. (2012). Онтологія та гносеологія категорії модальності в італійській мові (Дис. д-ра філол. наук). Київ.
  6. Охріменко, В. І. (2025). Стилістична конвергенція у смисловому полі роману Ґ. Деледди «Плющ» (на матеріалі дескрипції образу Аннези). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 47, 126–143.
  7. Сизько, Г. (n.d.). Декаданс. Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі середини – другої половини XIX ст. https://www.slideshare.net/slideshow/xix-55919192/55919192 (accessed 15.01.2025)
  8. Bordry, M. (2024). Le “pagine sempre mediocri” di un premio Nobel per la letteratura. Excursus nella critica deleddiana del suo tempo. Italica Wratislaviensia, 25, 65–83.
  9. Grazia Deledda, tra Verismo e Decadentismo. (n.d.). https://www.studiarapido.it/grazia-deledda-verismo-e-decadentismo/ (accessed 20.05.2025)
  10. Lala, L. (n.d.). Tipi e generi testuali. https://www.treccani.it/enciclopedia/tipi-di-testo_(Enciclopedia-dell’Italiano)/ (accessed 25.02.2025)
  11. Lavinio, C. (2024). Dalle prime attestazioni al persistere di alcuni (pre)giudizi su una lingua e una modernità incomprese. Italica Wratislaviensia, 25, 45–63.
  12. Manca, D. (2024). Grazia Deledda fuori dal canone e dalla storiografia letteraria italiana. Alcune riflessioni sulla sua modernità e sulle ragioni di un’esclusione. Italica Wratislaviensia, 25, 19–43.

Джерела ілюстративного матеріалу:

  1. Deledda, G. (n.d.). L’Edera [The Ivy]. https://www.rodoni.ch/busoni/bibliotechina/autoriinrete/deleEDERA.pdf