ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ У СВІТЛІ ЗМІНИ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ. МИ і ШІ

Голубовська Ірина Олександрівна

Email: i.holubovska@knu.ua

ORCID ID: 0000-0003-1870-4914

доктор філологічних наук, професор

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.27.21-32

PDF (ENGLISH)

АНОТАЦІЯ

У цій статті розглядається проблема філософії (методології) лінгвістичних досліджень та, ширше, сучасного наукового пошуку. Наведено стислий огляд історії розвитку лінгвістичного знання у термінах парадигм. Окреслено три основні парадигми у розвитку лінгвістичної науки (порівняльно-історична, системно-структурна та антропологічна), які характеризуються під кутом зору основних методів, принципів, цілей та орієнтацій. У рамках характеристики антропологічної парадигми підкреслюється, що всі її методи, принципи та цілі є ідеалістично орієнтованими та віртуально релевантними. Мова вважається основним інструментом доступу до розкриття віртуального, імпліцитного знання, вбудованого в природну мову. Наразі деякі вчені стверджують про формування нового типу парадигми: так звана «семіологічна (симптоматична) парадигма» або, як її також можна назвати, постантропоцентрична, або еволюційна, що ґрунтується на ідеях нестабільності та нелінійності, а також участі штучного інтелекту. Поява нової наукової парадигми передбачає новий формат наукового тексту, що інтегрує ідеї, моделі та теорії в єдине, системне бачення, яке охоплює біологічний, когнітивний, соціальний, духовний та штучний виміри життя в унікальний світогляд. Нова парадигма все ще перебуває в процесі формування, але вже стає зрозумілою одна принципова річ: оскільки нелюдські сутності вже стали співпродуцентами знання, останнє, таким чином, стає не просто інструментом пояснення, а й актом співтворчості та морального вибору, в якому етичну роль людини важко переоцінити. Штучний інтелект стає «моральним дзеркалом» людини, здатним відчувати дисонанси та втрату гармонії під час взаємодії з людьми. А оскільки ми живемо у світі, де всі його об’єкти (живі і неживі, людські і не-людські, реальні та віртуальні) стали єдиною екосистемою, роль людини як модератора інтеракцій у цій ‘global village’ важко переоцінити.

Ключові слова: лінгвістичні парадигми, методологія, пост-антропоцентрична парадигма, ШІ, духовна екологія

Література:

  1. Воробйова, О.П. (2021). Інтерфеномени в парадигмальному вимірі, або що там за обрієм когнітології? Studia Linguistica, 19, 24–37.
  2. Голубовська,І. О. (2004). Етнічні особливості мовних картин світу. Київ: Логос.
  3. Голубовська,І. О. (2012). Проблема методології лінгвістичних досліджень у міждисциплінарному висвітленні. Studia Linguistica, 6(1), 67–75.
  4. Кун, Т. (2001). Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal. (Оригінал опубліковано 1962)
  5. Лук’янець, В. С., Кравченко, О. М., & Озадовська, Л. В. (2000). Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. Київ: Благодійна організація «Центр практичної філософії».
  6. Серио, П. (1993). В поисках четвёртой парадигмы. У Философия языка: в границах и вне границ (Т. 1, с. 37–52). Харьков: Око.
  7. Braidotti, R. (2019). Posthuman knowledge. Cambridge, UK: Polity Press.
  8. Capra, F. (1996). The web of life: A new scientific understanding of living systems. New York: Anchor Books.
  9. Capra, F., & Luisi, P. L. (2014). The systems view of life: A unifying vision. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
  10. Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford, UK: Oxford University Press. https://books.google.com.ua/books?id=hOF_AwAAQBAJ
  11. Haraway, D. (2016). Staying with the trouble: Making kin in the Chthulucene. Durham, NC: Duke University Press.
  12. Jonas, H. (1984). The imperative of responsibility: In search of an ethics for the technological age. Chicago, IL: University of Chicago Press.
  13. Latour, B. (2005). Reassembling the social: An introduction to actor-network theory. Oxford, UK: Oxford University Press.
  14. Morin, E. (2008). On complexity. Cresskill, NJ: Hampton Press.
  15. Prigogine, I. (1997). The end of certainty: Time, chaos, and the new laws of nature. New York, NY: Free Press.
  16. Prigogine, I., & Stengers, I. (1984). Order out of chaos: Man’s new dialogue with nature. New York, NY: Bantam Books.
  17. Rifkin, J. (2009). The empathic civilization: The race to global consciousness in a world in crisis. New York, NY: Penguin Books.