КОМУНІКАТИВНА СТРУКТУРА ДАВНЬОГЕРМАНСЬКОГО РЕЧЕННЯ

Тетяна Миколаївна Городілова

Email: t.horodilova@kubg.edu.ua

ORCID ID: 0000-0002-3500-9430

д-р філософії, ст. викладач

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Ізабелла Рафаїлівна Буніятова

Email: i.buniiatova@kubg.edu.ua

ORCID ID: 0000-0002-4286-6705

д-р філол. наук, професор,

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.27.33-43

PDF (ENGLISH)

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто комунікативну структуру давньогерманського речення з урахуванням жанрових особливостей досліджуваних текстів. Особливу увагу приділено організації конституентів речення відповідно до комунікативної мети повідомлення. Аналізу підлягають розповідні речення з особовим дієсловом в ініціальній позиції (V1). Давньогерманський синтаксис демонструє відносно високу варіативність у розташуванні складників речення, що представлено моделями SOV, SVO та VSO. У цій статті висвітлено умови для синтаксичної організації реченнєвих складників, що тісно пов’язано з прагматичною метою речення, яка граматично втілена у винесенні особового дієслова в ініціальну позицію. Наголошено, що інформаційна структура давньогерманського речення реалізується з погляду «теми» та «фокусу» в межах їх прагматичної мотивації. Переважна кількість давньогерманських текстів належить до релігійного жанру, що свідчить про їх дидактичне призначення. На наш погляд, використання моделі V1 у стверджувальних реченнях є прагматично вмотивованим. Винесення особового дієслова в ініціальну позицію зумовлене його функційним призначенням включно з дискурсивною функцією. Завдяки своїй настановній природі релігійна проза починає речення з логічного наголосу на окремій думці. Ми припускаємо, що конструкції з особовим дієсловом в ініціальній позиції вказують на взаємний вплив граматики та дискурсу у становленні синтаксису германських мов.

Ключові слова: давньогерманський синтаксис, давньоанглійська, давньоверхньонімецька, порядок слів, релігійний дискурс, ініціальна позиція дієслова, інформаційна структура.

Literature:

  1. Буніятова, І. Є. (2003). Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV–XIII ст.). Київ: Видавничий центр КНЛУ.
  2. Asher, N., & Lascarides, A. (2003). Logics of conversation. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
  3. Askedal, J. O. (2009). Some general evolutionary and typological characteristics of the Germanic languages. In J. O. Askedal, I. Roberts, T. Matsushita, & H. Hasegawa (Eds.), Germanic languages and linguistic universals (pp. 7–56). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/daslu.1.03ask
  4. Bech, K., & Eide, K. G. (Eds.). (2014). Information structure and syntactic change in Germanic and Romance languages. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  5. Behaghel, O. (1932). Deutsche Syntax: Eine geschichtliche Darstellung (Bd. IV: Periodenbau). Heidelberg: Carl Winter.
  6. Buniyatova, I. (2021). Elimination of grammatical redundancy in the history of English: The case of negative constructions. In R. Kiełtyka (Ed.), Studies in linguistics, Anglophone literature and cultures: Studies in the evolution of the English language (Vol. 32, pp. 97–109). Berlin: Peter Lang.
  7. Fourquet, J. (1974). Genetische Betrachtungen über den deutschen Satzbau. In W. Besch, G. Jungbluth, G. Maissburger, & E. Nellmann (Eds.), Studien zur deutschen Sprache und Literatur des Mittelalters (pp. 314–323). Berlin: Erich Schmidt.
  8. Greenberg, J. H. (1963). Some universals of grammar with particular reference to the order of meaningful elements. In J. H. Greenberg (Ed.), Universals of language (pp. 73–113). Cambridge, MA: MIT Press.
  9. Halliday, M. A. K. (1968). Notes on transitivity and theme in English. Part 2. Journal of Linguistics, 3(2), 199–244.
  10. Harbert, W. (2007). The Germanic languages. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
  11. Hinterhölzl, R. (2010). Information structure and unmarked word order in (older) Germanic. In M. Zimmermann & C. Féry (Eds.), Information structure: Theoretical, typological, and experimental perspectives (pp. 161–184). Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199570959.003.0012
  12. Hinterhölzl, R., Petrova, S., & Solf, M. (2005). Diskurspragmatische Faktoren für Topikalität und Verbstellung in der althochdeutschen Tatianübersetzung (9. Jh.). In S. Ishihara, M. Schmitz, & A. Schwarz (Eds.), Interdisciplinary studies on information structure (Vol. 3, pp. 143–183). Potsdam: Universitätsverlag Potsdam. https://publishup.uni-potsdam.de/opus4-ubp/frontdoor/deliver/index/docId/780/file/isis03_5hinterhoelzl_etal.pdf
  13. Hopper, P. J. (1975). The syntax of the simple sentence in Proto-Germanic. The Hague: Mouton.
  14. Hopper, P. J. (1979). Aspect and foregrounding in discourse. In T. Givón (Ed.), Discourse and syntax (pp. 213–241). New York: Academic Press.
  15. Hopper, P. J. (1987). Emergent grammar. Proceedings of the Annual Meeting of the Berkeley Linguistics Society, 13, 139–157. https://doi.org/10.3765/bls.v13i0.1834
  16. Horodilova, T. (2023). Word order strategies in the Old High German negative sentence. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки, 3(101), 115–127. http://dx.doi.org/10.35433/philology.3(101).2023.115-127
  17. Jacobs, J. (1992). Einführung. In J. Jacobs (Hrsg.), Informationsstruktur und Grammatik (Linguistische Berichte, Sonderheft 4/1991–1992, S. 7–16). Opladen: Westdeutscher Verlag.
  18. Smith, J. (1971). Word order in the older Germanic dialects (Doctoral dissertation). University of Illinois.
  19. Lambrecht, K. (1994). Information structure and sentence form: Topic, focus, and the mental representation of discourse referents. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
  20. Luraghi, S. (1995). The pragmatics of verb-initial sentences in some ancient Indo-European languages. In P. Downing & M. Noonan (Eds.), Word order in discourse (pp. 355–386). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  21. Walkden, G. (2014). Syntactic reconstruction and Proto-Germanic. Oxford: Oxford University Press.

Sources:

  1. Eggers, H. (1964). Der althochdeutsche Isidor. Nach der Pariser Handschrift und den Monseer Fragmenten. Niemeyer.
  2. Heliand. https://www.hieronymus.us.com/latinweb/Mediaevum/Heliand.htm
  3. Otfrid von Weißenburg. (2010). Evangelienbuch. Herausgegeben von Gisela Vollmann-Profe. Philipp Reclam jun., Stuttgart.
  4. (1982). Lateinisch und Altdeutsch mit ausführlichem Glossar. Herausgegeben von Eduard Sievers. Zweite neubearbeitete Ausgabe. Druck und Verlag von Ferdinand Schöningh.
  5. Clemoes, P. (Ed.). (1997). Aelfric’s Catholic Homilies. The First Series Text. Oxford University Press.
  6. Morris, R. (Ed.). (1874). The Blickling Homilies of the Tenth Century. Part 1: Early English Text Society. London: Published for the Early English Text Society, by N. Trübner & Co.
  7. The Homilies of the Anglo-Saxon Church, by Aelfric. Project Gutenberg. https://www.gutenberg.org/files/38334/38334-h/38334-h.htm