КИЇВ ЯК МОВНИЙ ПРОСТІР ВОЄННОГО ДОСВІДУ: ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ І ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Валентина Юріївна Дроботенко,

Email: v.drobotenko@kubg.edu.ua

ORCID: https://orcid.org/0009-0003-8525-6493

канд. філол. наук, доцент

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2026.28.35-43

PDF  (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено комплексний лінгвопрагматичний аналіз особливостей вербалізації воєнного досвіду в сучасному мовному просторі Києва за період 2023-2026 рр. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукової фіксації мовних трансформацій у режимі реального часу для глибшого розуміння механізмів формування національної стійкості. Методологічну базу розвідки становлять методи описового, контекстуального та психолінгвістичного аналізу, що дозволили системно простудіювати масив із понад 300 повідомлень, вилучених із офіційних (КМДА, UKR INFORM) і неформальних («Реальний Київ», «Київ без цензури») телеграм-каналів.

Під час дослідження отримано такі результати: виявлено чітку лінгвопрагматичну дихотомію між інституційним дискурсом, орієнтованим на меморіалізацію та збереження соціального порядку, і неформальним сегментом, що виступає платформою для колективної психологічної адаптації та терапевтичної рефлексії. Охарактеризовано семантичні трансформації побутової лексики й появу новітніх номінацій 2026 року, пов’язаних із мобілізаційними процесами («бусифікація»), технологічною еволюцією загроз і геополітичною іронією («Донніленд»). Особливу увагу приділено концептуалізації «червоних ліній» як ключового екзистенційного маркера спротиву в мовленні киян.

Висновки роботи підтверджують, що мовний простір столиці є динамічною системою, де мова виконує не лише номінативну, а й терапевтичну функцію, трансформуючи травматичний досвід у структурований наратив колективної резильєнтності. Доведено, що раціоналізація загроз через кількісні показники та іронічна рефлексія міжнародного контексту є провідними стратегіями психологічного захисту. Перспективи подальших розвідок убачаємо у вивченні трансформацій київського урбанонімікону й гендерної специфіки воєнного дискурсу в соціальних мережах.

Ключові слова: лексика війни, мовний простір, Київ, психолінгвістика, Telegram-дискурс, прагматика, солідаризація, червоні лінії.

Література:

  1. Ажнюк, Б. М., ред. Мова і війна: динаміка мовної системи і мовна політика. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024.
  2. Браїлко, Юлія, і Наталія Кисла. Номінації російсько-української війни в різностильовому дискурсі. Українське мовознавство1, № 54 (2024): 5–22.
  3. Зубченко, О. С. Телеграм-канали як інструмент інформаційного спротиву в тимчасово окупованих містах Запорізької області. В VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Придніпровські соціологічні читання», 15-19. Дніпро, 2022.
  4. Скляр, О. О. Інвектива і війна. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, № 57 (2022): 71–74.
  5. Слухай, Наталія. Справжня зброя – це слово. Studway. 2024. https://studway.com.ua/nataliya-slukhay/.
  6. Danyliuk, Ivan, and Olena Bohucharova. The Russia-Ukraine war in Western mediа: A psycholinguistic modelling of the ‘hybrid’ phase. East European Journal of Psycholinguistics 2, no. 10 (2023): 9–20.
  7. Lakoff, George, and Mark Johnson. Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press, 2003.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

  1. Київ без цензури. Telegram. https://t.me/kyiv_bez_cenzury.
  2. КМДА – офіційний канал. Telegram. https://t.me/KyivCityOfficial.
  3. Реальний Київ. Telegram. https://t.me/kievreal1.
  4. Telegram. https://t.me/ukrinform_news.