Російсько-українська війна та її відбиття в сучасних словниках (на матеріалі СУМ-20)

Людмила Миколаївна Томіленко,

Email: tomilenko@i.ua

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0883-1250

канд. філол. наук, ст. дослідник,

старший науковий співробітник

Український мовно-інформаційний фонд НАН України

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2026.28.110-119

PDF  (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто вплив російсько-української війни на лексико-семантичну систему сучасної української мови та відображення цих змін в академічному Словнику української мови у 20-ти томах (СУМ-20). Війна, що триває із 2014-го року й набула особливої інтенсивності після повномасштабного вторгнення росіян на територію України у 2022-му році, стала потужним чинником мовних трансформацій, зокрема активного оновлення словникового складу, появи нових номінацій, семантичних зрушень та переосмислення окремих понять. Метою пропонованого дослідження були виявлення й аналіз основних лексико-семантичних змін, пов’язаних із воєнними подіями, на матеріалі словникових статей СУМ-20, укладених після 2014-го року. Основні завдання полягали у визначенні нової лексики воєнного періоду, простеженні розвитку семантичної структури слів та аналізі ілюстративного матеріалу, що репрезентує сучасні події. Матеріал для дослідження ми зібрали за допомогою Віртуальної лексикографічної лабораторії, до якої входять Словники української мови в 11-ти і 20-ти томах, використавши метод суцільного й частково автоматичного відбору одиниць із реєстрів словників.

Установлено, що СУМ-20 фіксує зростання військової лексики, активізацію абревіатур, появу новотворів і дериватів, зокрема слів на позначення явищ сучасної війни (АТО, ООС, рашизм тощо). Виявлено розширення семантичної структури низки лексем, а також збільшення кількості цитат, переважно із сучасних медійних джерел, на воєнну тематику. Зроблено висновок, що війна істотно вплинула на мовну систему та спричинила потребу оперативної лексикографічної фіксації нових реалій. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом воєнної лексики в перекладних загальномовних словниках.

Ключові слова: російсько-українська війна, тлумачний словник, військова лексика, лексика воєнного часу, неосеманти.

Література:

  1. Ажнюк, Б. М. (ред.) (2024). Мова і війна: динаміка мовної системи і мовна політика. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
  2. Кислюк, Л. (2024). Нова лексика воєнного часу та її лексикографування. Лексикографічний бюлетень, 33, 33–48.
  3. Костусяк, Н., Навальна, М. (2025). Російсько-українська війна в об’єктиві мови. Луцьк: Вежа-Друк.
  4. Стишов, О. А. (2022). Неосеманти в сучасному українськомовному інтернет-дискурсі. Studia lingvistica, 2022, 21, 41–56.
  5. Тараненко, О. О. (2023а). Російсько-українська війна і українська мова (попередні спостереження). Мовознавство, 3, 3–29.
  6. Тараненко, О. О. (2023б). Російсько-українська війна і українська мова (попередні спостереження). Мовознавство, 4, 3–25.

Джерела ілюстративного матеріалу:

  1. СУМ-11 – Словник української мови в 11-ти томах (Київ: Наукова думка, 1970–1980): т. І–ХІ, http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=.
  2. СУМ-20 – Словник української мови online, https://sum20ua.com.