Дарʼя Дмитрівна Харитонова,
Email: d.kharytonova@knute.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4806-3572
канд. філол. наук
Державний торговельно-економічний університет
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2026.28.146-155
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена дослідженню феномену мови кризи як особливого типу політичного дискурсу, що виникає в умовах загрози, війни чи надзвичайних ситуацій. Аналізуються лінгвістичні, прагматичні та культурні особливості кризових текстів, які відрізняються підвищеною емоційністю, маніпулятивними стратегіями, символічністю та дихотомією «свої-чужі». Така мова кризи відображається у політичних заявах, офіційних повідомленнях, медіа-текстах, гуманітарних інструкціях та економічних зверненнях, що стають ключовими інструментами мобілізації суспільства та формування міжнародної підтримки.
На прикладі англомовного виступу чинного Президента України Володимира Зеленського розглянуто різні стилі мови кризи – від жорстких закликів до боротьби до м’яких форм вдячності й морального тиску. Показано, що такий текст виконує мобілізаційну, легітимізаційну, комунікативну та інформаційну функції, а його переклад створює низку викликів: необхідність збереження емоційності, ритміки повторів, адаптації культурних символів та балансування між точністю й нейтральністю.
Підкреслюється, що перекладач у кризових умовах опиняється між двома полюсами: з одного боку – потреба передати точний зміст повідомлення, з іншого – необхідність зробити його зрозумілим і адекватним для іншої культури. Висновок статті полягає в тому, що мова кризи є багаторівневим феноменом, який поєднує лексичні, синтаксичні, прагматичні та культурні особливості, а переклад таких текстів потребує не лише мовної компетенції, а й глибокого розуміння політичного та культурного контексту. Це робить перекладача активним учасником міжнародної комунікації, здатним впливати на сприйняття кризових подій у глобальному просторі.
Ключові слова: мова кризи, кризові тексти, кризова комунікація, політичний дискурс, політична заява, переклад, міжкультурна адаптація, символічна риторика, емоційність, маніпулятивність.
Література:
- AlShaye, S. A. (2025). Translation in crisis situations: Reviewing current practices and identifying future demands. AWEJ for Translation & Literary Studies, 9(1), 61–76. https://doi.org/10.24093/awejtls/vol9no1.4
- Baker, M. (2006). Translation and conflict: A narrative account. Routledge.
- Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. Routledge.
- Fairclough, N. (2015). Language and power (3rd ed.). Routledge.
- Federici, F. M. (Ed.). (2022). Translating and interpreting the COVID-19 pandemic: Language as a social determinant of health. Palgrave Macmillan.
- Heinisch, B. (2025). University responses to crisis translation: Interpreting in refugee transit zones. In Crisis Translation (pp. 229–251). Springer.
- Schäffner, C., & Bassnett, S. (2010). Political discourse, media and translation. Cambridge Scholars Publishing.
- Wodak, R. (2015). The politics of fear: What right-wing populist discourses mean. SAGE.