РЕТРОСПЕКЦІЯ ТА ПРОСПЕКЦІЯ ТЕМПОРАЛЬНИХ МАРКЕРІВ ТЕКСТУ

Шамсінур Асланова Вейсал,

Email: aslanovashamsinur71@gmail.com

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2394-0137


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2026.28.171-183


PDF  (ENGLISH)


АНОТАЦІЯ

У цьому дослідженні розглядаються функціональні властивості текстових темпоральних маркерів з особливим акцентом на категоріях ретроспекції та проспекції. Спираючись на теорію тематичної та референціальної когезії Т. Гівона та інтегруючи сучасні досягнення когнітивної лінгвістики (2015–2025 рр.), ретроспекція інтерпретується як граматична категорія тексту, що відсилає до раніше введеної інформації, забезпечуючи текстову єдність. Проспекція, натомість, представлена як дискурсивний механізм, який спрямовує увагу читача на наступні сегменти та формує інтерпретаційні очікування.

Методологія ґрунтується на інтегративному підході, що поєднує дискурс-аналіз та систематичне порівняльне дослідження конкретних літературних фрагментів. На відміну від попередніх розвідок, що спираються виключно на теоретичні засади, це дослідження пропонує детальний лінгвістичний аналіз обраних текстових зразків, щоб продемонструвати, як темпоральні маркери функціонують на практиці. Результати виявляють, що ретроспективні структури переважно реалізуються імпліцитно, тоді як проспективні сигнали часто виражаються експліцитними часовими та дейктичними засобами.

Особлива увага приділяється взаємодії між темпоральними адвербіалами, часовими формами та анафоричними виразами. Результати демонструють, що часові маркери не лише локалізують події, а й виконують важливі прагматичні функції в регулюванні сприйняття читача. Аналізуючи сучасні літературні приклади поряд із класичними, дослідження долає розрив між традиційною граматикою та сучасною прагматикою дискурсу.Перспективи майбутніх досліджень включають порівняльний аналіз цих маркерів у різних типах дискурсу.

Ключові слова: ретроспекція; проспекція; темпоральні маркери; текстова когезія; референційна когезія; анафора; дейксис; граматика тексту; наративний час; інформаційна структура.


References:

  1. Barnes, (2011). The sense of an ending. London, England: Jonathan Cape. (160 p.).
  2. De Beaugrande,, & Dressler, W. (1981). Introduction to text linguistics. London, England: Longman. (270 p.).
  3. Fleischman, (1990). Tense and narrativity: From medieval performance to modern fiction. Austin, TX: University of Texas Press. (443 p.).
  4. Galperin, R. (1981). Text as an object of linguistic study. Progress Publishers. (139 p.).
  5. Givón, (1983). Topic continuity in discourse: A quantitative cross-language study. Amsterdam, Netherlands: John Benjamins. (492 p.). https://doi.org/10.1075/tsl.3
  6. Givón, (2001). Syntax: An introduction (Vol. 1). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins. (500 p.). https://doi.org/10.1075/z.105
  7. Givón, (2020). The genesis of syntactic complexity: Diachrony, ontogeny, neuro-cognition, evolution. Amsterdam, Netherlands: John Benjamins. (358 p.). https://doi.org/10.1075/slcs.218
  8. Halliday, A. K., & Hasan, R. (1976). Cohesion in English. London, England: Longman. (374 p.).
  9. Halliday, A. K., & Hasan, R. (1985). Language, context, and text: Aspects of language in a social-semiotic perspective. Victoria, Australia: Deakin University Press. (126 p.).
  10. Hawkins, (2015). The girl on the train. New York, NY: Riverhead Books. (336 p.).
  11. Ishiguro, (2014). The remains of the day (Reprint ed.). London, England: Faber & Faber. (258 p.). (Original work published 1989).
  12. Labov, (1972). Language in the inner city: Studies in the Black English vernacular. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press. (412 p.).
  13. Levinson, C. (1983). Pragmatics. Cambridge, England: Cambridge University Press. (420 p.).
  14. Lyons, (1977). Semantics (Vols. 1–2). Cambridge, England: Cambridge University Press. (897 p.).
  15. Stockwell, (2020). Cognitive poetics: An introduction (2nd ed.). London, England: Routledge. (214 p.). https://doi.org/10.4324/9780429324673
  16. Tartt, (2013). The goldfinch. New York, NY: Little, Brown and Company. (771 p.).
  17. Zeman, (2017). The evolution of perspective: The role of retrospection and prospection in narrative structuring. Journal of Pragmatics, 110, 43–56. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2017.01.008