Who WERE “RutheniaNs” in KyivAN Rus’ and post-KyivAN Rus’ geopolitical formations (about the history of the notion “Ruthenian” referring to the ethnic group and the language used in Ukrainian, Belarusian, and Russian studies)

Viktor M. Moysiyenko,

Email: Moisiienko-V@zu.edu.ua

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3513-1807

Scopus ID: 57224540491, WoS: AAD-8233-2019, Google Scholar 4vzm3JkAAAAJ

Doctor of Sciences in Linguistics, Full Professor,

Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine

Zhytomyr Ivan Franko State University

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2026.28.9-34

PDF  (ENGLISH)

ABSTRACT

The article analyzes, through numerous examples drawn from written monuments of different historical periods, the use of the ethnonym “Rusyn”, the linguonym “Ruska mova / yazyk” (“Ruthenian language/tongue”), and the ethno-attributive adjective “Ruskyi”. It is emphasized that the terms “russkiy” (“Russian”) and “drevnerusskiy” (“Old Russian / Old Rusian”), introduced into scholarly circulation in the 19th and 20th centuries by Russian philologists, came to denote both the Russian language as a separate linguistic structure and the Russian people as a distinct East Slavic nation, while at the same time also serving as a common designation for the language of Rus’ in the earliest written period and as a collective name for the three East Slavic peoples. This, the author argues, led world Slavic studies into a dead end. When translating this ethnonym and linguonym, Europeans no longer saw any place for Belarusians and Ukrainians in it, since the ethno- and linguo-attributive term “russkiy” became unequivocally associated with only one people – the Russians.

One may speak of distinct ethnic and linguistic identity, on the one hand, when an individual, as a speaker of a language, is conscious of their unity with fellow tribespeople or compatriots and, consequently, of the fact that they speak a language distinct from others. On the other hand, this ethnic group must also be distinguished and recognized as separate by other peoples; in other words, there must exist both auto-identification (self-identification) and allo-identification (identification by outsiders) of a given ethnos. In world scholarship up to the end of the 18th century, such allo-identification was consistent and unambiguous: Ukrainians were called Rusyns or Rus’ people from the earliest period onward, and at times Belarusians within the Grand Duchy of Lithuania were also included under this designation; meanwhile, the inhabitants of Muscovy were never identified with Rus’ and were always referred to as Muscovites.

The article confirms the complete lexical and factual discrepancy involved in the use of the ethnonym and linguonym “russkiy” to designate the Eastern Slavs ̶ the ancestors of Belarusians, Ukrainians, and Russians– as well as the languages of these peoples in different historical periods, both by their contemporaries and, from the 19th century to the present day, above all by Russian scholars.

Key words: linguonomen, ethnic attributive, ethnic consciousness, Ruthenian, historical dialectology.

References:

  1. Акти Житомирського гродського уряду 1590, 1635 рр. / підгот. до вид. В. Мойсієнко. (2004). Полісся.
  2. Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року / підгот. до вид. А. Матвієнко, В. Мойсієнко. (2002). Полісся.
  3. Анічэнка, У. В. (1969). Беларуска-ўкраінскія пісьмова-моўныя сувязі. Навука і тэхніка.
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / ред. В. Бусел. (2007). Перун.
  5. Володимирська гродська книга 1587 р. Центральний державний історичний архів України, ф. 28, оп. 1, спр. 20, арк. 432.
  6. Гістарычны слоўнік беларускай мовы (Вып. 17). (1998). Беларуская навука.
  7. Гваньїні, О. (2007). Хроніка Європейської Сарматії / пер. О. Ю. Мицика за вид.: Alexander Gwagnin. Kronika Sarmacyey Europskiej (Kraków, 1611). Києво-Могилянська академія.
  8. Грушевський, М. С. (1912). Культурно-національний рух на Україні в XVI–XVII віці.
  9. Грушевський, М. С. (1995). Історія України-Руси (Т. VI). Наукова думка.
  10. Дубровський, В. (2013). Словник московсько-український (перевидання праці 1911 р.).
  11. Енциклопедія українознавства / ред. В. Кубійович (Т. 7). (1998).
  12. Загоровський, В. (1988). Духовное завѣщаніе. В Українська література XIV–XVIст. (с. 171). Наукова думка.
  13. Клімаў, І. П. (2012). Евангелле ў перакладзе Васіля Цяпінскага. Беларуская навука.
  14. Луцька замкова книга 1560–1561 рр. / підгот. до вид. В. Мойсієнко, В. Поліщук. (2013).
  15. Мицик, Ю. А. (2007). Вступ. В. О. Гваньїні, Хроніка Європейської Сарматії (с. 5–18). Києво-Могилянська академія.
  16. Мойсієнко, В. М. (2013). Українсько-російські мовні контакти в період пізнього середньовіччя (XVI–XVII ст.). Slavic Languages and Literatures in Synchrony and Diachrony, 166–177.
  17. Наконечний, Є. П. (2001). Украдене ім’я: Чому русини стали українцями / передм. Я. Дашкевича. Піраміда.
  18. Наливайко, Д. (1992). Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). Дніпро.
  19. Некрашэвіч, С., & Байкоў, М. (2014). Расійска-беларускі слоўнік (перавыд. выд. 1928 г.).
  20. Нікалаева, В. М. (1994). Руская мова. В Беларуская мова. Энцыклапедыя (с. 454–455). Беларуская энцыклапедыя.
  21. Німчук, В. В. (1980). Систематичний підручник церковнослов’янської мови «Грамматіка словенска» Л. Зизанія. В Лаврентій Зизаній. Граматика словенська / підгот. факсим. вид. та дослідж. Пам’ятки В. В. Німчука (с. 5–78). Наукова думка.
  22. Німчук, В. В. (1995). Аспекти дослідження етноглотогенезу українців. Пам’ятки писемності східнослов’янськими мовами XI–XVIII ст., 74–81.
  23. Німчук, В. В. (2015a). Українська Четья 1489 року. Полісся.
  24. Німчук, В. В. (2015b). Хрестоматія з історії української мови X–XIII ст.
  25. Новий тлумачний словник української мови: у 3 т. / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко (Т. 3). (2003). Аконіт.
  26. Овруцька замкова книга 1678. Центральний державний історичний архів України, ф. 15, оп. 1, спр. 1, арк. 44 зв.
  27. Огієнко, І. І. (1930). Словник української літературної мови XVI віку з Крехівського Апостола (Т. 2).
  28. Павло Халебський. (2009). Україна – земля козаків. Подорожній щоденник / упоряд. М/ Рябий. Ярославів Вал.
  29. Пересопницьке Євангеліє 1556–1561 / підгот. до вид. І. Чепіга. (2001). [Арк. 392, 481 зв.]
  30. Пирятинські актові книги. (1908). В Стороженки, фамильный архив (Т. 6, с. 1–412).
  31. Плахій, С. (2014). Рускі Вавілон. Дамадэрныя ідэнтычнасці ў Расіі, Украіне і Беларусі.
  32. Поліщук, В. В. (2007). Князі Масальські на Волині у XVI ст.
  33. Русанівський, В. М. (1985). Джерела розвитку східнослов’янських літературних мов. Наукова думка.
  34. Руська правда. (2015). http://litopys.org.ua/novglet/novg15.htm
  35. Словарь україни мови / упоряд. Б. Грінченко (Т. IV). (1997). [Репринт. вид. оригінального вид.: Київ, 1909.]
  36. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. / ред. Л. Гумецька, І. Керницький (Т. 2). (1978). Наукова думка.
  37. Словник української мови / відп. ред. В. Жайворонок. (2012). ВЦ «Просвіта».
  38. Словник української мови: у 11 т. (Т. VIII). (1977). Наукова думка.
  39. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. Т. III: Статут Великого князівства Литовського 1566 року / ред. С. Ківалов, П. Музиченко, А. Паньков. (2003). Юридична література.
  40. Тітов, Хв. (1924). Матеріяли до історії книжної справи на Вкраїні в XVI–XVIII вв. Всезбірка передмов до українських стародруків.
  41. Тлумачальны слоўнік беларускай мовы: у 5 т. / рэд. К. Атраховіч (Т. IV). (1979). Беларуская Савецкая Энцыклапедыя.
  42. Фаріон, І. Д. (2015). Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV–XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива. ЛНУ ім. Івана Франка.
  43. Шевельов, Ю. В. (1993). Білорусизми. Енциклопедія українознавства (Т. 1, с. 123–124).
  44. Acts Issued by the Vilnius Commission for the Review of Ancient Acts (Vol. XXXIV). (1909). Vilnius.
  45. Archiwum Jana Zamojskiego, kanclerza i hetmana wielkiego koronnego (T. 1: 1553–1579). (1904). nakł. Maurycego Zamoyskiego.
  46. Complete Collection of Russian Chronicles. The Hypatian Chronicle (Vol. 2). (2001). http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm
  47. The Court Record Book of the Vitebsk Voivode M. V. Klochko, 1533–1540 / publ. prep. by V. A. Voronin, A. I. Hrusha et al. (2008). https://search.worldcat.org/title/429585337
  48. Czyżewski, F. (2015). Mowa regionu w świadomości mieszkańców pogranicza Polski i Białorusi w świetle wypowiedzi ludności południowego Podlasia. W Gdzie było zródło… Pieśni ludowe pogranicza Polski i Białorusi (s. 111–124).
  49. Dictionary of the Russian Language of the 11th–17th Centuries / ed. by H. Bohatova (Vol. 22). (1997). https://archive.org/details/B-001-004-150
  50. Elektroniczny słownik języka polskiego XVII i XVIII wieku. (2015). http://sxvii.pl/index.php?strona=haslo&id_hasla=3380&forma=MOSKWA#4622
  51. Evanhelije in der Übersetzung des Vasil Tjapinski um 1580. Faksimile und Kommentare / hrsg. von Heorhi Halenčanka. (2005). Ferdinand Schöning.
  52. Fałowski, A. (2003). Język ruskiego przekładu katechizmu jezuickiego z 1585 roku.
  53. Floria, B. N. (1993). The historical fates of Russia and the historical self-consciousness of the Eastern Slavs in the 12th–15th centuries (On the question of the emergence of the Eastern Slavic nationalities). Slavic Studies, (2), 42–66.
  54. The Great Encyclopedic Dictionary. (1997). https://www.encyclopedia.ru/cat/books/book/37216
  55. Hrabec, S. (1949). Elementy kresowe w języku niektórych pisarzy polskich XVI–XVII wieku.
  56. Ivanov, V. V. (1973). Slavic dialects in relation to other languages of the Grand Duchy of Lithuania. In P. S. Kuznetsov (Ed.), Russian dialectology. http://www.kogni.narod.ru/gediminas.htm
  57. Izbornik of 1076 / ed. by V. S. Golyshenko, V. F. Dubrovina, V. G. Demyanov, G. F. Nefedov. (1965). https://archive.org/details/B-001-004-150
  58. Larin, B. A. (1977). The colloquial language of Muscovite Rus’. In History of the Russian language and general linguistics: Selected works (pp. 114–135). http://www.philology.ru/linguistics2/larin-77b.htm
  59. Linde, S. B. (1859). Słownik języka polskiego (Wyd. 2 poprawne i pomnożone, T. 5).
  60. Lubavsky, M. K. (2004). An outline of the history of the Lithuanian-Russian state up to and including the Union of Lublin.
  61. Minikowska, T. (1980). Wyrazy ukraińskie w polszczyźnie literackiej XVI w.
  62. Morozova, N. A., & Temchin, S. Yu. (1997). O badaniach nad cerkiewnosłowiańskim piśmiennictwem Wielkiego Księstwa Litewskiego. В S. Temčinas (ред.), Krakowsko-wileńskie studia slawistyczne 2 (с. 7–39).
  63. Rytter, G. (1992). Wschodniosłowiańskie zapożyczenia leksykalne w polszczyźnie XVII wieku.
  64. Slovník jazyka staroslověnského (T. 3). (1959). Nakladatelství Československé akademie věd.
  65. Stoliarova, L. V. (2009). The written culture of Early Rus’. In The Russian Crown: Princes, Tsars, Emperors (pp. 39–47).
  66. The Tale of Bygone Years / text prep., transl., articles and comm. by D. S. Likhachev; ed. by V. P. Adrianova-Peretts (2nd ed., rev. and enl.). (1999). https://archive.org/details/2-.-.-.-1996
  67. Tarnovskyi, F. (1922). Montesquieu on Russia. In Works of Russian scholars abroad (Vol. 1, pp. 217–242). Berlin.
  68. Temchinas, Sergejus. (2013). On the time and conditions of the formation of the Ruthenian language as a literary language. New Words in Belarusian Studies. Linguistics. Proceedings of the V International Congress of Belarusian Studies, 47–52. Minsk.
  69. Tykhomirova, T. S. (2011). The fate of Russianisms in the Polish language. In Russian-Polish linguistic, literary and cultural contacts (pp. 98–116).
  70. Uspenskyi, B. A. (1983). The linguistic situation of Kyivan Rus’ and its significance for the history of the Russian literary language. https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_001132177/
  71. Uspenskyi, B. A. (1988). History of the Russian literary language of the 11th–17th centuries. Budapest. https://books.google.com/books?id=F5IW0QEACAAJ
  72. Vinogradov, V. V. (1982). Essays on the history of the Russian literary language of the 17th–19th centuries. https://archive.org/details/vinogradov
  73. Vladimirov, P. (1888). Doctor Francisk Skorina: His translations, printed editions and language. https://archive.org/details/vladimirov-1888
  74. Wczesna Słowiańszczyzna. Przewodnik po dziejach i literaturze przedmiotu / red. A. Wędzki (T. 1). (2008). Wydawnictwo Naukowe PWN.
  75. Zoltan, A. (2014). Interslavica: Studies in inter-Slavic linguistic and cultural contacts. https://inslav.ru/publication/zoltan-interslavica-issledovaniya-po-mezhslavyanskim-yazykovym-i-kulturnym-kontaktam-m