Віталій Едуардович Туренко
Email: vitali_turenko@knu.ua,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0572-9119
д-р філос. наук, ст. науковий співробітник,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.121-132
АНОТАЦІЯ
Стаття присвячена аналізу понять дружби (φιλία, φιλότης, ἑταῖρος) і ворожнечі (ἔχθος, ἔρις, νεῖκος) у фрагментах кіклічного епосу як ключових семантичних категорій архаїчної грецької культури. Автор показує, що ці поняття функціонують не лише як мотиви сюжетного розвитку, але й як концепти, які репрезентують соціальну структуру, легітимацію знання, пам’яті та авторитету в межах героїчного і натурфілософського дискурсу. Дружба виявляється багатовимірною: вона варіюється від героїчної гетерії (бойового побратимства) до освітньо-наставницької моделі, а також може бути інструментом риторичної маніпуляції або навіть прикриттям ворожнечі. Особливий акцент зроблено на постаті Креофіла як фігури, що поєднує гомерівську спадщину з пізнішими філософськими традиціями через мотивацію φιλίας.
Аналіз фрагментів демонструє амбівалентність соціальної близькості в архаїчній думці: родинність, дружба й гостинність можуть мати як конструктивний, так і деструктивний потенціал. У текстах кіклічного корпусу розгортається динаміка переходу від справжньої φιλίας до зрадливої оточуючої ворожнечі, що особливо яскраво простежується у варіаціях міфів про Медею, Піфагора, Гомера і його наступників. Автор доводить, що кіклічний корпус формує унікальну семантичну гру між дружбою і ворожнечею, яка зберігає культурне значення і в пізніших етапах античної філософії.
У підсумку, стаття засвідчує, що поняття дружби в кіклічному корпусі виходить за межі приватної емоційної сфери, перетворюючись на важливий інструмент культурної трансляції, епістемологічної спадкоємності й нормативної легітимації знання. Крізь призму φιλίας автор простежує не лише моральну топіку, але й історію становлення інтелектуальних спільнот доби, де дружба постає як структурна умова філософської комунікації, збереження поетичного канону й формування архаїчної форми істини.
Ключові слова: кіклічний епос, дружба, ворожнеча, φιλία, грецька архаїка, ранньогрецька література, семантика.
References:
- Baltzly, D., & Eliopoulos, N. (2009). The classical ideals of friendship. In B. Caine (Ed.), Friendship: A history, critical histories of subjectivity and culture (pp. 1–65). Routledge.
- Benveniste, É. (2016). Philos. In E. Palmer (Trans.), Dictionary of Indo-European concepts and society (pp. 273–288). Hau Books.
- Konstantinopoulos, V. L. (2023). Friendship in the relations between the cities in Thucydides. In Friendship in ancient Greek thought and literature (pp. 196–211). Brill.
- Kremmydas, C. (2023). Introduction: Exploring philia in ancient Greek thought and literature. In Friendship in ancient Greek thought and literature (pp. 1–30). Brill.
- Morozova, D. (2024). Chuzhyj [The Stranger]. In Yevropejs’kyj slovnyk filosofij: Ukrains’kyj kontekst [European dictionary of philosophies: The Ukrainian context] (Vol. 5, pp. 232–237). Kyiv: Dukh i Litera. (In Ukr.).
- Tsagalis, C. (Ed.). (2017). Early Greek epic fragments I: Antiquarian and genealogical epic. Berlin, Boston: De Gruyter.
- Tsagalis, C. (Ed.). (2022). Early Greek epic fragments II: Epics on Herakles: Kreophylos and Peisandros. Berlin, Boston: De Gruyter.