Юрій Олександрович Білокобильський, belocobilskiygeorge156@gmail.com
аспірант,
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов
Національної академії наук України
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2023.22.23-33
АНОТАЦІЯ
Статтю присвячено дослідженню трансформацій гендерної концептуалістики в політичному дискурсі США з 2017 по 2021 роки.
Протягом останніх років, в Сполучених Штатах Америки відбулись чисельні широкомасштабні протести, наприклад #MeToo, спрямовані на захист різного роду меншин, в тому числі сексуальних. Вони спричинили хвилю змін, пов’язаних зі зменшенням толерування порушення прав незахищених верст населення, що відбилося на мовному вимірі суспільного буття взагалі та політичному дискурсі зокрема. Окремо слід виділити появу у цей же час рекомендацій ООН щодо використання більш інклюзивної мови у межах політичної комунікації. Ці рекомендації спиралися на небінарне розуміння гендеру, вперше пропонуючи використання гендерно-нейтральних термінів й уникання слів, що вказують на маскулінну приналежність (наприклад, congressman тощо). Більш толерантне відношення до сексуальних меншин, яке виражене через мовні засоби, потенційно призводить до трансформації англійської мови в контексті категорично бінарного розуміння гендеру й до змін у мовній картині світу носіїв англійської мови.
Мета статті – дослідити зміни гендерної складової у мові політичного дискурсу США, пов’язаної із впровадженням гендерно-інклюзивної мови, та її вплив на зміни у сучасній англійській мові. Для дослідження трансформацій гендерної концептуалістики у політичному дискурсі США, пропонується корпусний лінгвістичний аналіз мови Конгресу США. На основі використання двох мовних корпусів, а саме корпусу Google Books Ngram Viewer та Congressional Regional Corpus, у статті порівнюється частотність використання гендерно-маркованих слів, що вказують на приналежність до конкретної статі (наприклад, congressman, spokesman тощо) із частотністю гендерно-нейтральних еквівалентів (representative, spokesperson тощо).
Порівняльний аналіз дозволяє зробити висновок про зміни в політичному дискурсі США, зокрема в його гендерній концептуалістиці: гендерна складова стає більш інклюзивною, поступово зникає розподілення особистостей на представників суто чоловічої або жіночої статі, а ставлення до осіб, які не ідентифікують себе як представники чоловічої або жіночої статі, стає відповідно більш толерантним
Ключові слова: гендер, політичний дискурс, корпусний аналіз, інклюзивність, гендерно-інклюзивна мова, гендерна лінгвістика.
ЛІТЕРАТУРА:
- Голубовська,І. О. «Дискурсивні практики сучасних масмедіа як конструктори світу пост-правди.» Одеські діалоги культур: творчість, людина, мова» & Риторика медійного дискурсу: Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції та Круглого столу (2021).
- Пода, О. «Гендерні маркери в заголовках публікацій журналу «Радянська жінка» (друга половина 1940-х – 1980-ті рр.)» Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Вип. 2 (2010): 449-466.
- Butler, Judith. Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. Routledge, 2011.
- Connell, Robert W. «Masculinities and globalization.» Men and masculinities1, no. 1 (1998): 3-23.
- Guide: Gender-Inclusive Communication (2018), https://www.unodc.org/documents/ Gender/gender_sentitive_language/Gender-sensitiveCommsGuide-English-final.pdf.
- Inclusive Language Guidelines (2022). https://www.apa.org/about/apa/equity-diversity-inclusion/language-guidelines.
- Lakoff, George. The political mind: why you can’t understand 21st-century politics with an 18th-century brain (Penguin, 2008).
- Tannen, Deborah. You just don’t understand: Women and men in conversation (London: Virago, 1991).