ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ “ДРУГА” І “ВОРОГА” В АРХАЇЧНІЙ ЛІРИЦІ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Віталій Едуардович Туренко, vitali_turenko@knu.ua

доктор філософських наук, старший науковий співробітник

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2023.23.52-61


PDF (ENGLISH)


АНОТАЦІЯ

У статті здійснюється загальна характеристика образу друга і ворога в ранньогрецькій ліриці. Передусім, автор визначає специфіку ключових лексем давньогрецької мови на позначення досліджуваних понять, а саме φίλος і ἐχθρὸς, підкреслюючи багатоманітність, неоднозначність, «неперекладність» та їх контекстуальність. Така ситуація також пов’язана з наявністю свого роду «словників» як дружби, так і ворожнечі у мові давніх еллінів.

Обґрунтовано, що джерельною основою на позначення особи «другом/ворогом» для ранньогрецьких ліриків був доробок архаїчного епосу, а саме праці Гомера Гесіода, оскільки як епіки, так і лірики зауважили, що друзями можуть бути, як боги, так і люди. Водночас, підкреслюється, що ймовірність дружніх стосунків з трансцендентним було розповсюджене і у давній близькосхідній традиції. Розглядаючи доробок таких ранньогрецьких ліриків, як Алкмеон, Анакреонт, Вакхілід, Піндар, Сапфо і Феогнід, доведено, що образ друга двоїстий, відповідно до вживання тієї чи іншої лексеми φίλος, або ἑταῖρος. Φίλος позначало друга з яким у людини є духовна/душевна приязнь, хоча яка і не виключала корисності, тоді як ἑταῖρος детермінувало стосунки буденні та повсякденні. Така відмінність дружби і спорідненості була обумовлена і рефлексіями досократиків, оскільки саме вони зробили свій внесок у це роз’яснення, стверджуючи, що існують умови для дружби, які не обов’язково наявні між рідними та близькими.

Доведено, що вороги в контексті доробку ліриків докласичного періоду античної культури існують не лише у cтосунках між людьми, але й тими чи іншими міфологічними персонажами. Грецькі поети докласичного періоду ненавиділи ворога як такого не лише за якісь злодіяння, але це було як взаємне почуття. Ворогували з людиною не сліпо, бездумно, а через відповідну (по)дію, з яким пов’язана була та чи інша особистість. Образ ворога має не тільки негативне забарвлення, а й позитивне і приязне, якщо він на це дійсно заслуговує.

Ключові слова: антична культура, епічні твори, ліричні поети, уявлення про дружбу, стосунки, ворожнеча.


ЛІТЕРАТУРА:

  1. Туренко,В. «Концепт φιλια в давньогрецькій докласичній літературі та філософії.» Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Філологічні науки 2 (2014): 47-53.
  2. Benveniste,E. “Philos.” In Le vocabulaire des institutions indo-européennes, t. 1: Economie, parenté, société (Les Editions de Minuit, 1969): 335-355.
  3. Dietrich, “Friendship with God: Old Testament and Ancient Near Eastern Perspectives.” Scandinavian Journal of the Old Testament 28 (2014): 157-171.
  4. Theogony. Works and Days. Testimonia, ed. and trans. by GlennW. Most (Harvard University Press, 2018).
  5. Hyatte, The Arts of Friendship: the Idealization of Friendship in Medieval and Early Renaissance Literature (Brill, 1994).
  6. Konstan, “Greek Friendship.” American Journal of Philology 117 (1996): 71-94.
  7. Konstan, Friendship in the classical world (Cambridge University Press, 1997).
  8. Murr, E. “Friendship in Early Greek Ethics.” In David Conan Wolfsdorf (ed.). Early Greek Ethics (Oxford University Press, 2020): 566-592.
  9. Pindar. Nemean Odes. Isthmian Odes. Fragments, ed. and trans. by William Race (Harvard University Press, 1997a).
  10. Olympian Odes. Pythian Odes, ed. and trans. by WilliamH. Race (Harvard University Press, 1997b).
  11. Sappho, Alcaeus. Greek Lyric, Volume I: Sappho and Alcaeus, and trans. by DavidA. Campbell (Harvard University Press, 1982).
  12. Swift, L. A Companion to Greek Lyric (Blackwell Companions to the Ancient World) (Wiley-Blackwell, 2022).
  13. Tyrtaeus, Solon, Theognis, Greek Elegiac Poetry: From the Seventh to the Fifth Centuries BC, ed. and trans. by DouglasE. Gerber (Harvard University Press,1999).