ФОЛЬКЛОРНА АРХАЇКА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОМОРФОЛОГІЧНИХ МОВНИХ РЕЛІКТІВ

Наталія Анатоліївна Лисюк, lyssnata@gmail.com

ORCID 0009-0007-0820-6707

кандидат філол. наук, доцент,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2024.25.72-88

PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Теорія професора Костянтина Тищенка про первинні етапи розвитку мови і мовлення дозволяє розглядати мову фольклору як явище унікальне, достоту реліктове, оскільки архаїчні фольклорні тексти, зберігаючи первинні мовленнєві явища, містять фактичні докази на користь істинності цієї теорії.

За емпірични­ми да­ними, частотні у фо­льклорній архаїці ономатопеї, вигуки та глосолалії, що їх К. Тищенко називав найпершими людськими словами, відіграють вагомішу роль і виконують набагато ширші функції, ніж нині. Ономатопеї у фольклорі суть іконічні знаки, що відтворюють ознаки мовлення об’єктів довкілля, яке уявлялося живим і багатомовним. Звуконаслідування використовувалися для спілкування в практичній площині з людьми і тваринами, а в символічній – з надприродними істотами; у ролі ідеофонів вони слугували звуковими портретами/паспортами об’єктів та явищ. Фольклорні вигуки ще не виражають емоцій, натомість мають самостійні контекстуальні значення. Вони характеризуються особливою вимовою, розмитою семантикою і квазіграматичністю; виконують обрядові функції; можуть мати ритуальну природу, сезонно-добову і гендерну специфіку. Особливою ознакою фольклорного мовлення є наявність лалій, які мають на меті відтворення іншосвітніх ознак. Палілалії дозволяють означати кількісні та/або якісні характеристики об’єктів. Фоне­ти­чна своє­­рідність фольклорних текстів обумовлюється редуплікаціями у ви­гляді постійних епітетів, палілогій, дво- та трикратних по­вто­рів слів, їх сполучень, рядків (зокрема епістроф, рефренів), ана­фо­р, епіфор, ана­грам тощо, також фольклорних формул, дій, ситуацій. Окси- та ажітолалії – звичні способи промовляння замовлянь; для них та дитячого фольклору характерні також ксенолалії. Фо­льклорні глосолалії увиразнюються як за­ум з її квазіграматичністю десеманти­зо­ваних форм.

На основі обмеженого числа мовних явищ у статті показано, що завдяки високому ступеню сакралізації архаїчні фольклорні тексти зберігають релікти та рудименти доморфологічних механізмів, які дозволяють краще зрозуміти особливості початкових етапів розвитку мови і мовлення.

Ключові слова: глосогенез, доморфологічні мовні релікти, архаїчні фольклорні тексти, ономатопеї, ідеофони, вигуки, лалії.

Література:

  1. Адоньева, С. (n.d.). Звуковые формулы в ритуальном фольклоре. Ruthenia. Retrieved from https://www.ruthenia.ru/folklore/adonieva1.htm
  2. Афанасьев, А. (1854). Вѣдунъ и вѣдьма. Москва: Въ типографіи Александра Семена.
  3. Бодак, Я. (2010). Лемківські трудові пісні-діалоги. Народна творчість та етнологія, 6, 46–55.
  4. Боряк, О., & Маєрчик, М. (2013). До історії етнографії статевого життя та записів сороміцького фольклору (замість вступного слова). In Етнографія статевого життя й тілесності (pp. 9–16). Київ: Центр культурно-антропологічних студій.
  5. Виноградов, Г. (2005). Детские тайные языки. Русский язык, 16, 14–25.
  6. Галагуз, Ю. (2009). Вигуки як маркери емоційності у сучасному спонтанному діалогічному мовленні (на матеріалі англомовних художніх фільмів). Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи, 27(3), 61–71.
  7. Іваницький, А. (1971). Про функції неповнозначних слів в українському музичному фольклорі. Народна творчість та етнографія, 3, 49–53.
  8. Іваницький, А. (2012). Український обрядовий фольклор західних земель. Київ: Музична Україна.
  9. Каптюрова, О. (2005). Вигуки сучасної англійської мови (системний та дискурсивний аспекти) (Дис. канд. філол. наук). Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  10. Коротун,Н. (2011). Проблема визначення вигуків як частини мови. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, 3, 50–53.
  11. Лисюк, Н. (2001). Міфологічна природа постійного епітета. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 10, 74–78. Retrieved from https://www.univ-kiev.academia.edu/NataliaLysiuk
  12. Лисюк,Н. (2003). Про міфологію мимовільних фізіологічних реакцій. In Тіло в текстах культур (pp. 135–145). Retrieved from https://www.univ-kiev.academia.edu/NataliaLysiuk
  13. Лисюк, Н. (2004). Ієрархічність структури міфологічного образу. Мовні і концептуальні картини світу, 12(1), 289–294. Retrieved from https://www.univ-kiev.academia.edu/NataliaLysiuk
  14. Мацько, Л. (1983). Функціонування вигуків у структурі речення. Українське мовознавство, 11, 68–78.
  15. Пастух, Н. (2018). Гейкання у фольклорній традиції українців українсько-молдовського пограниччя. In Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання (pp. 271–279).
  16. Смашнюк, О. (2009). Маркери емоційності у спонтанній комунікації (на матеріалі Британського національного корпусу текстів) (Автореф. канд. філол. наук). Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  17. Тищенко,К. (1999). Лекції з генетичного мовознавства: Передісторія мовлення. Палеосигніфіка. Історична синтактика. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  18. Тищенко, К. (2009). Парфія і волхви. In Мова та культура у новій Європі: контакти і самобутність (pp. 636–637).
  19. Успенский, Б. (2018). Мифологический аспект русской экспрессивной фразеологии. Исследования по русской литературе, фольклору и мифологии. Common Place, 200–210.
  20. Чекан, О. (1993). Семантичні аспекти поліського “гукання”. Народна творчість та етнографія, 4, 30–36.
  21. Юдин,А. (1992). Об именах змей в восточнославянских заговорах. In Лiтературна ономастика української та росiйської мов: взаємодiя, взаємозв’язки (pp. 60–67).
  22. Bloomfield, L. (1984). Language. University of Chicago Press. Retrieved from https://books.google.co.uk/books?id=87BCDVsmFE4C&printsec=
  23. Jespersen, O. (1968). A modern English grammar on historical principles. London: George Allen & Unwin.
  24. Mrochen, I. (1993). A history of emotive interjections in English: What, why and how (PhD thesis). Uniwersytet Śląski, Katowice. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/197750411.pdf
  25. Sapir, E. (1925). Sound patterns in language. Language, 1(2), 37–51. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/409004
  26. Wierzbicka, A. (1992). The semantics of interjection. Journal of Pragmatics, 18(1–2), 159–192. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ 037821669290050L

Джерела ілюстративного матеріалу:

27. Василенко, М., & Шевчук, Т. (Упоряд.). (1992). Ви, зорі-зориці … Українська народна магічна поезія (Замовляння). Київ: Молодь.

28. Довженок, Г., & Луганська, К. (Упоряд.). (1991). Дитячі пісні та речитативи. Київ: Наукова думка.

29. Номис, М. (Упоряд.). (1993). Українські приказки, прислів’я і таке інше: Збірники О. В. Марковича та інших. Київ: Либідь.

30. Фасмер, М. (n.d.). Этимологический онлайн-словарь русского языка Макса Фасмера. Lexicography.online. Retrieved from https://lexicography.online/ etymology/vasmer/к/колдовать