ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНІМІВ У ГЛОБАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ ЦИФРОВОЇ ДЕРЖАВИ

Данило Романович Крохмальний

Email: Danylo.Krokhmalnyi@lnu.edu.ua,

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7167-4964  

аспірант

Львівський національний університет імені Івана Франка

кафедра українського прикладного мовознавства

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.30-44

PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено особливості функціонування онімів у сучасному українському інформаційному просторі, що динамічно трансформується під впливом цифровізації. Акцент зроблено на специфіці онімної лексики в умовах становлення цифрової держави, де власні назви відіграють ключову роль у процесах комунікації, ідентифікації та брендування. Віртуалізація життя створює нові типи онімів – сайтоніми, ніконіми, файлоніми, програмоніми, інтернетоніми, що набувають поширення в лексиконі користувачів та активно функціонують у віртуальному середовищі. Особливу увагу приділено соціально-комунікативним чинникам, які впливають на деривацію онімів, зокрема в політичному дискурсі (напр., брендування через оніми – «Зе!»).

Автор аналізує приклади державних цифрових сервісів, назви яких виконують не лише інформативну, а й символічну функцію – «Дія», «ProZorro», «e-Малятко», «Трембіта». Вказано на важливість зрозумілої, ідентифікованої та національно маркованої номінації у цифровому просторі. Розглянуто ономастичну специфіку онлайн-середовища, охоплено як офіційні номінації, так і неформальні, зокрема псевдооніми, паролоніми, віртуалоніми у контексті комп’ютерних ігор, цифрової культури та соціальних мереж. Підкреслено роль онімів у формуванні когнітивного образу цифрової реальності та окреслено перспективи подальших досліджень у галузі інтернет-ономастики. Матеріал має як теоретичне, так і прикладне значення для сучасної ономастики з точки зору адекватного мовного супроводу цифрових трансформацій. Стаття становить інтерес для мовознавців, ономатологів, фахівців у сфері цифрової комунікації та культури, оскільки демонструє спостереження щодо нових тенденцій розвитку мовної системи в умовах глобальної діджиталізації.

Ключові слова: українська мова; онімна лексика, оніми; сайтоніми; семантика; історія виникнення інтернетних онімів.

Література:

  1. Андреєва, Т. (2019). Оніми як ресурс для неологізації у ФБ-коментарях. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 39, 122–145. https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/article/view/74
  2. Вербич, С. (2014). Трансформація українського онімного простору: внутрішньо- та позамовні чинники. Мовознавство, 2. 15–23.
  3. Карпенко, М. Ю. (2016). Класифікація сайтонімів комунікативної функціональної зони Інтернету. Studia slawistyczne: Etnolingwistyka i komunikacja międzykulturowa. Tom 3 [Red. nacz. dr hab. Oleg Tiszczenko]. Lublin-Lwów: Instytut Filologii Słowiańskiej, Katolicki 180 Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II, Lwowski Państwowy Uniwersytet Bezpieczeństwa Życia, 185–192.
  4. Карпенко, М. Ю. (2017). Онімний простір інтернету. монографія Одеса: КП ОГТ.
  5. Лучик, В. В. (2009). Про нові напрями української ономастики. Філологічні дослідження: зб. наук. пр. з нагоди 80-річчя члена-кореспондента НАН України, доктора філолог. наук, проф. Юрія Олександровича Карпенка / МОН України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Univeritas nationalis Odessae. [Одеса]: Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. 144–146.
  6. Спасибо, І. А. (2014). Щодо історії виникнення глобальної мережі Інтернет. Право та інновації, 3, 15–25. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apir_2014_3_4
  7. Торчинський, М. М. (2010). Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови: [Дис. докт. філол. наук]. Київ.
  8. Торчинський, М. М. (2014). Онімна система і критерії її аналізу. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство, 2 (24), 284–289.
  9. Ющак, В.(2019). Механізм маніпулятивного впливу сучасних англомовних софтонімів. Виклики та парадокси соціальної взаємодії в постмодерному світі: лінгвістичний та психологічний аспекти: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (11-12 квітня 2019 р.). Луцьк: Волиньполіграф, 75–78.