МІЖЖАНРОВА ОПОВІДНА ПЕРСПЕКТИВА: НОВИЙ ПОГЛЯД НА (ПО)ЕТИКУ АВТОРА

Ніка Андріївна Марущак

Email: n.marushchak@kubg.edu.ua,

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8435-242X

Викладач, аспірант

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.63-76

PDF (ENGLISH)

АНОТАЦІЯ

Сучасна наративна теорія зазнала значних змін завдяки інтеграції нових підходів до аналізу художнього тексту. Ця галузь наразі охоплює чимало «нових наратологій», зокрема міжжанрову, яка зосереджується на застосуванні наратологічних концепцій до різних текстових жанрів та форм, що традиційно не вважаються оповідними, але, так чи інакше, втілюють деякі наративні аспекти текстотворення. У статті розглянуто нові підходи до інтерпретації поетичного тексту у контексті поетики окремого автора. Основним методологічним прийомом слугує порівняльний стилістичний та наратологічний аналіз віршів “Dream-Land” та “A Dream Within a Dream” американського поета і прозаїка Едгара Аллана По. Досліджено стиль (наприклад, висунення), а також такі наративні елементи, як ситуаційна модель (наратор(и) / персонажі, місце подій, час), сюжет та наративна перспектива. Увагу приділено таким типам висунення, як графологічна девіація та паралелізм на лексичному, фонологічному та синтаксичному рівнях. У результаті розвідки встановлено наративність вірша “Dream-Land” у той час, як “A Dream Within a Dream” не відповідає критеріям наративної поезії, проте налічує декілька наративних елементів, що уможливлює введення терміну «квазінаративна» поезія. Перспективним напрямом подальших розвідок поетики Е. А. По вважаємо встановлення закономірностей між формою та жанрами художніх творів із залученням більшої кількості текстів автора. Окрім цього, з огляду на активну розбудову впродовж останнього десятиліття читацькоцентричних дослідницьких моделей, доцільним є проведення емпіричної розвідки реакції реальних читачів на поетичні та прозові тексти автора.

Ключові слова: Е. А. По, поетика, міжжанровий наратологічний аналіз, чекліст на наративність у поезії, наративна поезія, квазінаративна поезія, висунення.

Література:

  1. Марущак, Н. (2025a). Поетика Едгара Аллана По в контексті міждисциплінарних досліджень. Studia Philologica, 1(24), 169–182. https://doi.org/10.28925/2311-2425.2025.2412
  2. Chatman, S. (1978). Story and discourse: Narrative structure in fiction and film. Cornell University Press.
  3. Eddings, D. W. (1975). Poe’s “Dream-Land”: Nightmare or sublime vision? Poe Studies (1971–1985), 8(1), 5–8. http://www.jstor.org/stable/45296714
  4. Harrison, J. A. (Ed.). (1902). The complete works of Edgar Allan Poe. Volume XVI. Marginalia – Eureka. Thomas Y. Crowell & Company Publishers.
  5. Hakemulder, F. (2020). Finding meaning through literature: “Foregrounding” as an emergent effect. Anglistik, 31(1), 91–110. https://doi.org/10.33675/ANGL/2020/1/8
  6. Hakemulder, F., & van Peer, W. (2016). Empirical stylistics. In V. Sotirova (Ed.), The Bloomsbury companion to stylistics.
  7. Hempfer, K. W. (2017). Theory of the lyric: A prototypical approach. Journal of Literary Theory, 11(1), 51–62. https://doi.org/10.1515/jlt-2017-0006
  8. Heyd, T. (2006). Understanding and handling unreliable narratives: A pragmatic model and method. Semiotica, 2006(162), 217–243. https://doi.org/10.1515/SEM.2006.078
  9. Hühn, P. (2005). Transgeneric narratology: Application to lyric poetry. In J. Pier (Ed.), In the dynamics of narrative form: Studies in Anglo-American narratology. De Gruyter.
  10. Hühn, P. (2021). An “undogmatic” reading of lyric poetry defending the narratological approach to poetry analysis. In M. Flüh, J. Horstmann, J. Jacke, & M. Schumacher (Eds.), Toward undogmatic reading: Narratology, digital humanities and beyond. Hamburg University Press.
  11. Marushchak, N. (2025b). Blurring the boundaries of poetics: A stylistic and narrative analysis of Poe’s “The Fall of the House of Usher” and “The Haunted Palace”. Acta Humanitatis, 3(1), 25–40. http://dx.doi.org/10.5709/ah-03.01.2025-02
  12. McHale, B. (2009). Beginning to think about narrative in poetry. Narrative, 17(1), 11–30. https://doi.org/10.1353/nar.0.0014
  13. Meister, J. C. (2009). Narratology. In P. Hühn, J. Pier, W. Schmid, & J. Schönert (Eds.), Handbook of narratology. De Gruyter.
  14. Menninghaus, W., & Blohm, S. (2020). Empirical aesthetics of poetry. In M. Nadal & O. Vartanian (Eds.), The Oxford handbook of empirical aesthetics. Oxford University Press.
  15. Miall, D. S. (2015). The experience of literariness: Affective and narrative aspects. In A. Scarinzi (Ed.), Aesthetics and the embodied mind: Beyond art theory and the Cartesian mind-body dichotomy. Contributions to phenomenology.
  16. Miall, D. S., & Kuiken, D. (2013). What is literariness? Three components of literary reading: Selected papers from IGEL ’98. A special issue of Discourse Processes. In D. S. Miall (Ed.), Empirical studies of literature.
  17. Phillips, J. (2009). Unreliable narration in Bret Easton Ellis’ American Psycho: Interaction between narrative form and thematic content. Current Narratives, 1(1), 60–68. https://hdl.handle.net/10779/uow.27711762.v1
  18. Riggan, W. F. (1981). Picaros, madmen, naifs, and clowns: The unreliable first-person narrator. The University of Oklahoma Press.
  19. Shen, Y. (2008). Two levels of foregrounding in narratives. In S. Zyngier, M. Bortolussi, A. Chesnokova, & J. Auracher (Eds.), Directions in empirical literary studies: In honor of Willie van Peer. John Benjamins Publishing Company.
  20. van Peer, W., & Chesnokova, A. (2019). What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell. Synopsis: Text, Context, Media, 25(1), 1–10. http://dx.doi.org/10.28925/2311-259x.2019.1.1
  21. van Peer, W., & Chesnokova, A. (2022). Experiencing poetry: A guidebook to psychopoetics. Bloomsbury Academic.
  22. van Peer, W., & Chesnokova, A. (2025a). How do you feel? Literature’s contribution to learning the granularity of emotions. In C.-H. Mayer & E. Vanderheiden (Eds.), International handbook of emotions: Resourceful cultural perspectives. Volume 1. Springer International Publishing.
  23. van Peer, W., & Chesnokova, A. (2025b). The sound of meaning, and the meaning of sound: Phonetic iconicity in literature. In J. Alber & R. Schneider (Eds.), The Routledge companion to literature and cognitive studies.
  24. van Peer, W., & Chesnokova, A. (in press, 2026). Psychopoetics: Toward a stylistics of experience. In V. Sotirova (Ed.), The Bloomsbury companion to stylistics (2nd ed.). Bloomsbury.
  25. van Peer, W., & Hakemulder, J. (2006). Foregrounding. In K. Brown (Ed.), Encyclopaedia of language and linguistics (2nd ed., Vol. 4). Elsevier.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

  1. Poe, A. (2000). Complete poems (T. O. Mabbott, Ed.). University of Illinois Press.