СТИЛІСТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ НАЦИСТСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СЛОГАНІВ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ

Дарія Андріївна Щука

Email: dariia.shchuka@gmail.com,

ORCID: https://orcid.org/0009-0006-4688-8393

магістрантка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Наталія Семенівна Ольховська

Email: nnataliia.olkhovska@knu.ua,

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7678-6885

канд. філол. наук, доцент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.147-156

PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У статті здійснено функціональний аналіз стилістичних особливостей пропагандистських гасел Третього Райху, розміщених на плакатах з архіву German Propaganda Archive of Posters (Calvin University). Дослідження спрямоване на виявлення мовних механізмів впливу, зокрема імперативів, номіналізацій, повторів та синтаксичних конструкцій, які формували колективну ідентичність і підсилювали ідеологічний меседж нацистської пропаганди. Для аналізу застосовано комплекс методів: лінгвостилістичний, прагматичний, контекстологічний та дискурсивний. Такий підхід дозволив розкрити, як граматичні засоби створювали емоційну напругу і закликали до дії, а також формували уявлення про “народну спільноту” (Volksgemeinschaft) через мовне конструювання образу ворога і суспільної солідарності. Результати дослідження свідчать, що імперативні конструкції й номінативні форми гасел мали потужний вплив на свідомість адресатів, створюючи відчуття терміновості та морального обов’язку. Повторення, афористичність і контрастні синтаксичні структури посилювали переконливість і спонукали до мобілізації мас. У висновках підкреслено, що мова виступає не просто засобом формування тексту, а потужним інструментом ідеологічного впливу, який дозволяє транслювати, закріплювати й нормалізовувати політичні наративи. Стилістичні прийоми, використані в гаслах Третього Рейху, виконували функцію активізації масової свідомості, створення ефекту єдності та виправдання агресивної політики режиму. Вони сприяли формуванню узагальненого образу ворога, закликали до негайної дії й посилювали почуття лояльності до влади. Перспективи подальших досліджень включають глибший аналіз семантики, прагматики й візуального оформлення пропагандистських текстів, а також їхню рецепцію в історичному контексті. Такий підхід сприятиме ширшому розумінню механізмів мовної маніпуляції та може бути застосований у сучасних студіях політичної комунікації, критичного дискурсивного аналізу та вивчення колективної пам’яті.

Ключові слова: пропаганда, імператив, номіналізація, синтаксис, лінгвостилістика, нацистські гасла, мовний вплив.

Література:

  1. Benz, W., Graml, H., Weiss, H. (2007). Enzyklopädie des Nationalsozialismus. 5. Ausgabe. Klett-Cotta.
  2. Calvin University German Propaganda Archive. Posters from 1933-1939. https://research.calvin.edu/german-propaganda-archive/posters3.htm
  3. Calvin University German Propaganda Archive. Nazi Propaganda: “Parole der Woche” Posters. https://research.calvin.edu/german-propaganda-archive/pst-posters.htm
  4. Eitz, T. (2007). Wörterbuch der “Vergangenheitsbewältigung”: Die NS-Vergangenheit im öffentlichen Sprachgebrauch. Olms, 507-530.
  5. Ellul, J. (1972). Propaganda: The Formation of Men’s Attitudes. Knopf, 51-75.
  6. Haldon, J. (1999). Warfare, State and Society in the Byzantine World, 565–1204. Taylor & Francis.
  7. Kamenetsky, Ch. (1972). Folklore as a Political Tool in Nazi Germany. Journal of American Folklore, 85(337), 221. https://doi.org/10.2307/539497 
  8. Krajewski, B. (2002). “The Language of the Third Reich: LTI, Lingua Tertii Imperii.” Modern Language Quarterly, 63(1), 133–136. https://doi.org/10.1215/00267929-63-1-133
  9. Mosse, G. L. & Griffin, R. (2022). Fascist Revolution: Toward a General Theory of Fascism. University of Wisconsin Press, 35–90.
  10. Welch, D. (2004). Nazi Propaganda and the Volksgemeinschaft: Constructing a People’s Community. Journal of Contemporary History, 39(2), 213–238. https://doi.org/10.1177/0022009404042129
  11. Yourman, J. (1939). Propaganda Techniques Within Nazi Germany. Journal of Educational Sociology, 13(3), 148. https://doi.org/10.2307/2262307