Оксана Сергіївна Таран
канд. філол. наук, доцент,
Національний університет «Львівська політехніка»
Марія Олегівна Заяць
магістр,
Національний університет «Львівська політехніка»
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2022.21.57-67
АНОТАЦІЯ
У статті визначено поняття «інтернет-мем», проаналізовано його основні характеристики, визначено основні типи, описано методологію контент-аналізу мемів.
Мета цього дослідження – здійснити комп’ютерний контент-аналіз мемів, виявити їхні особливості, визначити функції.
Авторами проаналізовано 240 інтернет-мемів про російсько-українську війну 2022 року. Джерелом мемів послугували українські соцмережі, період вибірки: з лютого по жовтень 2022. До вибірки ввійшли меми типу контент-зображення з вербальною складовою (креолізовані меми) або без неї (графічні).
Контент-аналіз здійснено за допомогою програмного забезпечення MAXQDA. Для цього розроблено систему категорій (кодів) – формальних і змістових. До формальних категорій мемів віднесено такі: тип мему, мова мему, рівні комунікації, тематичне спрямування. До змістових кодів належать такі: лексика з субкодами нормативна лексика, ненормативна лексика.
Аналіз мемів за формальними категоріями виявив, що найчастіше в соцмережах трапляються меми воєнного спрямування, що містять вербальну складову українською мовою на безпосередньому рівні комунікації або з текстом у вигляді вставки. Аналіз лексичного рівня мемів про українсько-російську війну показав, що практично половина з них містила ненормативну лексику, серед якої домінують етнічні слюри та обсценна лексика. Сатиричний ефект часто створювали евфемізми-неологізми.
У статті також визначено такі функції мемів: розважальна, антистресова, експресивна, прагматична, етнічна, ідентифікаційна, гносеологічна, колективного залучення. Вербальна та візуальна складові креолізованих мемів не конкурують, а доповнюють одна одну.
Перспективою цього дослідження є аналіз гумористичних прийомів у вербальних мемах.
Ключові слова: мем, система кодів, вербальний, контент-аналіз, MAXQDA, категорія.
ЛІТЕРАТУРА
1. Семотюк, О. Хто я: стратегія чи випадковість?: комп’ютерний контент-аналіз карикатур і мемів на. В. Зеленського. Докса 2 (34) (2020): 180-194.
2. Brown, R. Public relations and the social web: How to use social media and web 2.0 in communications (London: Kogan Page Publishers, 2009). 3. Dawkins, R. The selfish gene (30th anniversary ed.) (London: Oxford University Press, 2006).
4. Fiedler, S. Sprachspiele im Comic. Das Profil der deutschen Comic Zeitschrift Mosaik (Leipzig: Universitätsverlag, 2003).
5. Foster, B. “It’s All in a Meme: A Content Analysis of Memes Posted to 2012 Presidential Election Facebook Pages.” (PhD diss., University of Arkansas, 2014). 6. Gleik, J. “What defines a meme?” Smithsonian Magazine (May, 2011), https://www.smithsonianmag.com/arts-culture/what-defines-a-meme-1904778/ 7. Guilmette, A. “Review of the psychology of humor: an integrative approach.” Canadian Psychology 49, no. 3 (2008): 267–268.
8. Harvey, A., Thompson, S., Lac, A. and Coolidge, F. “Fear and Derision: A Quantitative Content Analysis of Provaccine and Antivaccine Internet Memes.” Health Educational Behaviour 46 (2019):1012–1023.
9. Jenkins, H., Clinton, K., Purushotoma, R., Robinson, A. J., and Weigel, M. Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st Century (Chicago: The MacArthur Foundation, 2007).
10. Jenkins, H., Ito, M., and Boyd, D. Participatory culture in a networked era: A Conversation on youth, learning,commerce, and politics (Cambridge: Polity Press, 2016).
11. Kligler-Vilenchik, N., Thorson, K. “Good citizenship as a frame contest: Kony2012, memes, and critiques of the networked citizen.” New Media & Society 18, no. 9 (2015): 1993-2011.
12. Knobel, M., Lankshear, C. “Online memes, affinities, and cultural production”. A New Literacies Sampler 29 (2007): 199–227.
13. Majumder, P., Boga, A., Krishna, A., Mukherjee, A. and Krishnan, U. “What’s in a ‘Meme’?” Understanding the dynamics of image macros in social media” . IIT Kharagpur 7 (2017): 2-14.
14. Marwick, A. “Memes.” Contexts 12, no. 4 (2013): 12–13.
15. MAXQDA 1995-2022. https://www.maxqda.com
16. Msugheter, A. “Internet meme as a campaign tool to the fight against Covid-19 in Nigeria.” Global Journal of Human-Social Science: A Arts & Humanities – Psychology 20, no 6 (2020): 27-39.