КОРІНЬ *ΜΑΝ- У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МОВІ: ЕТИМОЛОГІЯ І ДЕРИВАЦІЙНЕ ПОЛЕ

Надія Богданівна Чернюх-Мацієвська
викладач
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2022.21.78-87


PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано етимологію та дериваційне поле субконцепту ΜΑΝΙΑ, який поряд із субконцептами ΝΟΣΟΣ, ΑΣΘΕΝΕΙΑ та ΑΡΡΩΣΤΙΑ становить ядро макроконцепту ХВОРОБА у давньогрецькій мові. У результаті дослідження встановлено, що корінь μαν-, як реалізація індоєвропейського кореня *men-/man, стосувався ментальної сфери, що підтверджується його рефлексами у низці індоєвропейських мов. Здійснений дериваційний аналіз виявив, що від згаданого кореня було утворено 28 дериватів, за якими закріпилось значення психічного розладу. Вершину словотвірного гнізда, утвореного від кореня μαν- становить іменник ἡ μανία та дієслово μαίνομαι, які стосуються архаїчного пласту лексики. Переважна більшість лексем похідних від кореня μαν- представлена прикметниками (14 одиниць) та дієсловами (12 одиниць). Серед прикметників значну частку становлять композити з другим компонентом –μανης кількість яких зростає, починаючи від епохи еллінізму. Такі прикметники реалізують сему “надмірна пристрасть”, яка поширюється на ознаку, виражену першим компонентом, що часто функціонує як каузатор стану. Основними способами утворення дериватів були суфіксація та основоскладання, які є найпритаманнішими для іменних частин мови (іменників, прикметників). Менш поширеною була префіксація, представлена головним чином у дієсловах. Префікси частково модифікують семантику твірної основи, надаючи нововиниклим дієсловам додаткових відтінків інтенсивності, реляційності, директивності, соціативності. Семантика дериватів мотивується значенням твірної основи – «наявність психічних відхилень», яке згодом розвинулось у семи «неадекватність поведінки», «екзальтованість», «натхнення». Усі похідні максимально зберігають семантичний зв’язок з твірною основою.

Ключові слова: давньогрецька мова, субконцепт ΜΑΝΙΑ, етимологія, деривація, композиція, основа.


ЛІТЕРАТУРА

1. Вільчинська, Т. “Словотвірні засоби вербалізації концепту «Бог» (на матеріалі поетичних текстів Т. Шевченка).” Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мовознавство 1 (23) (2014): 26-30.
2. Гармаш, О. Л. “Структура концептів морфологічного та лексичного змісту як складових концептосистеми сучасної англійської мови.” Мовні і концептуальні картини світу 43 (1) (2013): 245-251.
3. Голик, С. “Етимологічний шар концепту OLD AGE.” Сучасні дослідження з іноземної філології 18 (2020): 216-225.
4. Мартин, В. О. “Номінативне поле субконцепту ΝΟΣΟΣ у давньогрецькій мові.” Science and Education a New Dimension : Philology III (15), Is.68 (2015): 63-66.
5. Мартин, В. О. “Дериваційне поле субконцепту ΝΟΣΟΣ в давньогрецькій мові.” Наукові записки. Серія: Філологічні науки 146 (2016): 161-165.
6. Милик, О. В. “Лінгвальні засоби репрезентації концепту ЗДОРОВ’Я в латинській мові.” (Дис. канд. філол. наук, Львів, 2016).
7. Рижкіна, А. А. “Етимологічний аналіз концепту сім’я в китайській мові.” Лінгвістичні дослідження 37 (2014): 165-168.
8. Скаб, М. В. “Методика концептуального аналізу: проблеми та вирішення”. Науковий вісник Херсонського державного університету. Інформаційні технології в освіті 4 (2006): 356-360.
9. Скрипник, Ю. С. “Вербалізація мегаконцепту ХВОРОБА влатинській мові.” (Дис. канд. філол. наук, Київ, 2017).
10. Федорюк, Л. В. Специфіка української концептосфери: лінгвокультурологійний вимір (на прикладі концепту смерть): монографія (Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2019).
11. Царьова, І. Сучасний український юридичний текст: лексико-дериваційна структура: монографія (Дніпро: ЛІРА, 2020).
12. Шевченко, І. С. “Лексично втілені концепти: історичний вимір.” Нова філологія 64 (2014): 121-126.
13. Beekes, R. Etymological dictionary of Greek (Leiden: Brill, 2010).
14. Chantraine, P. La formation des noms en grec ancien (Paris: C. Klinksieck,1933).
15. Chantraine, Р. Dictionnaire etymologique de la langue Grec. Histoire des mots (Paris: Éditions Klincksieck, 1968).
16. Hofmann, J. B. Etymologisches Wörterbuch des Griechischen (Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1971).
17. Hope, V. M., Marshall, E. Death and Disease in the Ancient City (London; New York: Taylor & Francis Group, 2000).
18. Kazantzidis, G. Lucretius on Disease. The Poetics of Morbidity in ‘De rerum natura’ (Berlin-Boston: Walter de Gruyter, 2021).
19. Lamont, J. L. “The Curious Case of the Cursed Chicken: A New Binding Ritual from the Athenian Agora”. Hesperia: The Journal of the American School of Classical Studies at Athens 90, no. 2 (January-March 2021):79-113.
20. Langslow, D. R. Medical Latin in the Roman Empire (Oxford: Oxford University Press, 2000).
21. Liddel, H. G., Scott, R. A Greek-English Lexicon (Oxford: Clarendon Press, 1983).
22. Montanari, F. The Brill Dictionary of Ancient Greek (Leiden; Boston: Brill, 2015), https://dictionaries.brillonline.com/montanari
23. Ralli, A. “Compounding versus derivation”. Cross-Disciplinary Issues in Compounding (Amsterdam: John Benjamins, 2010): 57-74.
24. Risch, E. Wortbildung der homerischen Sprache (Berlin – New York: Walter de Gruyter, 1974).
25. Schironi, F. “Technical Languages: Science and Medicine”. A Companion to the Ancient Greek Language (Oxford: Blackwell, 2010): 338-353.
26. Schwyzer, E. Griechische Grammatik. Bd. I: Allgemeiner Teil, Lautlehre, Wortbildung, Flexion (München: C. H. Beck, 1939).
27. Tribulato, O. “Greek compounds of the type ἰσόθεος ‘equal to a god’, ἀξιόλογος ‘worthyof note’, ἀπειρόμαχος ‘ignorant of war’, etc.” Mnemosyne 60 (2007): 527-549.
28. Willi, A. “Nóσoς and óσίη: etymological and sociocultural observations on the concepts of disease and divine (dis)favour in ancient Greece.” The Journal of Hellenic studies 128 (2008): 153-171.
29. Wöhrle, G. “Aspekte psychosomatischen Denkens in der antiken Medizin und Philosophie.” Gymnasium 107 (2000): 383-398.
30. Wouters, A., Swiggers, P., van Hal, T., Isebaert, L., “Word Formation (Derivation, Compounding).” Encyclopedia of Ancient Greek Language and Linguistics (Leiden: Brill, 2013), http://dx.doi.org/10.1163/2214-448X_eagll_COM_00000376.