Юлія Богданівна Лабецька
кандидат філологічних наук, доцент
Маріупольський державний університет
DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.83-97
АНОТАЦІЯ
У статті проаналізовано два варіанти поширеної серед народів Балкан та Малої Азії народної пісні про замуровану милу, зафіксовану у фольклорі однієї з національних меншин України – греків-румеїв. Мовознавчий аналіз зразків текстів дозволяє авторці простежити ймовірні впливи та культурні зв’язки приазовських греків із метрополією. Структурно-семантичний та мовностилістичний аналіз румейських варіантів балади про замуровану милу продемонстрував, що вони мають доприазовське та докримське походження. Один з текстів містить мотив обрання милої за жертву самим майстром, замість матері та сестер, що є притаманним понтійським варіантам балади. Мова обох проаналізованих текстів пісень діалектна, румейська, при цьому вона має і певні риси димотики, що може пояснюватися не тільки архаїчністю походження пісні, але і впливом димотики на румейську вже в приазовський період, під час упровадження політики еллінізації грецького населення України в 1926-1938 р. Продемонстровано, що короткий період історії приазовських греків, коли вони отримали доступ до загальногрецької культурної традиції через вивчення димотики та літератури на димотиці, позначився на їхній мові та народнопоетичній творчості.
Ключові слова: Румейська мова, димотика, грецька народна пісня, наративна народна поезія, еллінізація грецького населення України.
ЛІТЕРАТУРА
- Араджиони, М. А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. XX в.) (Симферополь, 1999) (In Russ.).
- Веселовский, А. Н. Историческая поэтика (Москва, Высшая школа, 1989): 405.
- Иванов, Вяч. Вс. «Происхождение и трансформации фабулы баллады о Мастере Маноле.» Избранные труды по семиотике и истории культуры (Москва, МГУ им. М. В. Ломоносова, Ин-т теории и истории мировой культуры, 2009): 307–319.
- Кисилиер, М. Л. «“Песня о Яннисе и змéе” у греков Приазовья.» Научные чтения – 2006: Материалы конференции. Приложение к журналу Язык и речевая деятельность» (Т. 7) (Санкт-Петербург, Факультет филологии и искусств СПбГУ, 2008): 180–188.
- Кисилиер, М. «Социально-культурные и лингвистические особенности поэзии греков Приазовья.» Формирование культуры в диаспоре: Коллективная монография, отв. ред. Л. С. Гущян, И. Р. Тантлевский, В. В. Федченко (Санкт-Петербург, Изд-во РХГА, 2019): 99–134.
- Кутна, Ю. Б. та Потіпак Ю. А. «Фольклор греків Приазов’я: історія вивчення і сучасний стан.» Сходознавство, № 39–40 (2007): 61–71.
- Чернишова, Т. Н. «Новогреческий говор сел Приморского (Урзуфа) и Ялты Первомайского района Сталинской области (отрывки).» Українська елліністика, відп. ред. Н. Ф. Клименко (2010): 58–72.
- Якубова, Л. Д. «Еллінізація грецького населення України 1926–1938.» Енциклопедія історії України: Т. 3: Е–Й, редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. (Київ: Наукова думка, 2005), http://www.history.org.ua/?termin=Ellinizaciya_greckogo_naselennya.
- Dundes, Alan, «The building of Skadar: the measure of meaning of a ballad of the Balkans.» Folklore matters, ed. Alan Dundes (University of Tennessee, 1989).
- Ευθυμίου, Λ. «Ο κύκλος τραγουδιών “Της Άρτας το γεφύρι”. Θεματικός και συστηματικός κατάλογος. Καταγραφές και παραλλαγές.» Διδακτορική διατριβή (Θεσσαλονίκη, Τομέας Εθνομουσικολογίας, 2014), 399.
- Ευσταθιάδης, Σ. Τραγούδια του Ποντιακού Λαού (Κυρακίδη Αδερφοί, 1992), 412, https://ellhnwnmikrasia.wordpress.com/moysikh/paradosiaka-tragoudia-pontou/
- Μέγας, Γ. «Το τραγούδι του γεφυριού της Άρτας.» Λαογραφία, Τόμος ΚΖ΄ (Αθήνα, 1971): 28–211.
Джерела ілюстративного матеріалу
- Кiр’яков, Л. Н. Козмуку Пигадъ. Трагойдъа, пуя пратун анамеса ас румейс ки урумс ас ту Приазовья (Донецк, Донбас, 1994).