ОСОБЛИВОСТІ ФОНЕТИЧНОГО ВАРІЮВАННЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ ПАРЕМІЙ: СИСТЕМА ВОКАЛІЗМУ

←2017. – Vol.10

Лазер-Паньків Олеся Василівна

кандид. філол. наук, доцент

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

У фонетичних варіантах давньогрецьких паремій знайшли відображення панівні у різні періоди розвитку грецької мови фонетичні процеси та тенденції (зокрема, у системі вокалізму). У статті окреслено основні фактори розвитку системи вокалізму грецької мови, які призвели до появи фонетичних варіантів давньогрецьких паремій, зафіксованих у пареміологічних джерелах як графічні варіанти; систематизовано та описано особливості фонетичного варіювання давньогрецьких паремій. Зокрема, наводяться приклади відображення у фонетичних варіантах паремій монофтонгізації дифтонгів ει, ου, αι, втрати складотворчої -ι- у дифтонгах υι та αι, різних засобів уникнення гіату (апокопи, контракції голосних), ітацизму (наслідком якого стало однакове читання літер ι, η, υ та монофтонгізованих дифтонгів ει і οι), втрати фонетичної різниці між довгими та короткими голосними тощо. Появу деяких фонетичних варіантів паремій спричинила гіперкоректність у дотриманні норм класичного аттичного діалекту, що також проілюстровано у статті відповідними прикладами. У деяких випадках фонетичне варіювання призводило до зміни смислового наповнення фразеологічних одиниць і, відповідно, дивергенції, тому деякі фонетичні варіанти паремій зрештою стали окремими висловами.

Ключові слова: давньогрецькі паремії, фонетичні варіанти, монофтонгізація дифтонгів, апокопа, контракція, ітацизм, гіперкоректність.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Боровский Я. М. Краткий очерк греческой фонетики // П. Шантрен. Историческая морфология греческого языка. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 277-318.
  2. Звонська-Денисюк Л. Л. Давньогрецька мова. – К. : Томіріс, 1997. – 590 с.
  3. Козаржевский А. Ч. Учебник древнегреческого языка. – М. : Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина. – 2002. – 456 с.
  4. Лазер-Паньків О. В. Архаїзаторські тенденції у мові грецької історіографії ІІ-ІІІ ст. (на матеріалі твору Ἀλεξάνδρου ἀνάβασις Арріана) : дис… канд. філол. наук: 10.02.14 – класичні мови. Окремі індоєвропейські мови / Лазер-Паньків Олеся Василівна ; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 244 с.
  5. Славятинская М. Н. Учебник древнегреческого языка. – М. : Филоматис, 2003. – 622 с.
  6. Шантрен П. Историческая морфология греческого языка. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 344 с.
  7. Широков О. С. История греческого языка. – М. : Изд-во Московского университета, 1983. – 148 с.
  8. Hoffman O., Debrunner A., Scherer A. Ἱστορία τῆς ἑλληνικῆς γλώσσας. – Τ 1-2. – Θεσσαλονίκη : Εκδοτικός οίκος Αδελφών Κυριακίδη, 1994. – 348 σ.
  9. Tucker R. W. Chronology of Greek sound changes // American journal of philology. – 1969. – Vol. 90. – № 1. – pp. 36-47.

Список джерел ілюстративного характеру

  1. Дворецкий И. Х. Древнегреческо-русский словарь : В 2 т. – М. : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1958. – 1904 с.
  2. Лазер-Паньків О. ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ ΕΛΛΗΝΙΚΑΙ : Давньогрецькі прислів’я та приказки : словникдовідник / О. Лазер-Паньків. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2015. – 447 с.
  3. Михельсон М. И. Русская мысль и речь. Свое и чужое. Опыт русской фразеологии : Сборник образных слов и иносказаний. – Т. 1-2 / М. И. Михельсон. – СПб. : Тип. АН, 1896-1912. – 2208 с.
  4. Bestiaria Latina [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://schoolhousewidgets.blogspot.com/2011/12/greek-proverbs-reference-page.html.
  5. Corpus paroemiographorum graecorum / ed. E. L. aLeutsch, F. G. Schneidewin. – T. I-II. – Gottingae, 1839-1851.
  6. Index adagiorum Graecorum [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://jvpoll.home.xs4all.nl/back/Web/erasmusa.htm
  7. Liste griechischer Phrasen [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://de.wikipedia.org/wiki/Liste_griechischer_Phrasen