ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ НАНОТЕХНОЛОГІЙ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Лариса Олексіївна Комарова
доктор технічних наук, професор
Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку

Тетяна Володимирівна Дорошенко
кандидат педагогічних наук
Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку

DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.70-82

FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено аналізу перспектив взаємодії нанотехнології й прикладної лінгвістики у сфері функціонування інформації в автоматизованих наносистемах різних типів, зокрема використанню лексичних одиниць семантичного поля – «нанотехнології», обстеженню стану лексикографічних і термінографічних джерел професійної мови в області нанотехнології і наноіндустрії в загальній системі інформаційної безпеки держави.
Сучасна інформаційна безпека формується на мікро- і нанорівнях, що сприяє знаходженню нових рішень з численними можливостями цивільного і військового застосування. Авторки доводять, що розроблення сучасних нанотехнологічних засобів дозволяє отримати потенціал, що може бути порівняним за фактором руйнівності з ударною міццю зброї масового ураження. Однією з найбільш жахливих перспектив є поява нанороботів з елементами колективного розуму, що могли б використовувати навколишнє середовище для відтворення собі подібних машин. У цьому ракурсі створювані нанотехнології виступають як новий клас озброєнь. Отже, виникає нагальна необхідність дослідження всієї парадигми нанотехнологій задля з’ясування позитивних і негативних наслідків їх використання, зокрема здійснення аналізу терміносистеми нанотехнологій і наноматеріалів, дослідження механізмів її формування, виявлення основних особливостей термінів. Актуальним вважається застосування прикладних можливостей лінгвістики за напрямками лінгвістичного забезпечення функціонування інформації в автоматизованих наносистемах різних типів. Саме лінгвістичне забезпечення (визначення мови представлення і управління інформацією) є сполучною ланкою між «природним» та інформаційним середовищем.

Ключові слова: нанотехнологія, прикладна лінгвістика, наноіндустрія, лінгвокібернетика, мововедення, когнітивна лінгвістика, безпека держави, кіберфізичні системи.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Брокгауз, Ф. А., Єфрон, І. А. Енциклопедичний Словник, з ілюстраціями і додатковими матеріалами (Санкт-Петербург, Петроградская,1890–1907), т. 78 (86).
  2. Зеленін, В. В. По той бік правди: нейролінгвістичне програмування як зброя інформаційно пропагандистської війни: навчальний посібник (Київ, Люта справа, 2015), 384.
  3. Черницька, Т. В. «Сучасні тенденції розвитку світового ринку нанотехнологій у глобальному середовищі». Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія. Економічні науки 1 (2013): 154–158.
  4. Лауреаты Нобелевской премии: энциклопедия, пер. с англ. (Москва, Прогресс, 1992).
  5. Мовчан, Б. А. «Электронно-лучевая гибридная нанотехнология осаждения неорганических материалов в вакууме.» Актуальные проблемы современного материаловедения (Киев, Академпериодика, 2008): 227–247.
  6. Ратнер, М., Ратнер, Д. Нанотехнология: простое объяснение очередной гениальной идеи [Nanotechnology: A Gentle Introduction to the Next Big Idea] (Москва, Вильямс, 2006), 240. 
  7. Уайтсайдс, Д., Эйглер, Д., Андерс, Р. Нанотехнология в ближайшем десятилетии: прогноз направления исследований (Москва, Мир, 2002), 291.
  8. Хельтье, Х., Зиппль, В., Роньян, Д., Фолькерс, Г. Молекулярное моделирование: Теория и практика [Molecular Modeling: Basic Principles and Applications] (Москва, Бином, 2012), 319.
  9. Широкорад, А. Б. Атомный таран ХХ века (Москва, Вече, 2005), 352.
  10. Эрлих, Г. Малые объекты – большие идеи. Широкий взгляд на нанотехнологии (Москва, Бином, 2011), 254.
  11. Drexler, K. E. Enginesofcreation. The Coming Era of Nanotechnology (NewYork, Anchor Books Double-day, 1986), 299.
  12. Drexler, K. E. Molecular nanomachines: physical principles and implementation strategies (Annu. Rev. Biophys. Biomol. Struct, 1994): 377–405.
  13. Taniguchi, N. On the Basic Concept of «Nano-Technology» (Tokyo, Japan Society of Precision Engineering, 1974).
  14. Yatshyshyn, S. P., Mykytyn, І. P., Kravets, І. P. Fire Sensors. Principles of Optimization of the Work and Algorithms of Decision Making, Fire Safety 17, (2010): 14–19.