ТЕМПОРАЛЬНІ СТАНИ МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ДО ПРОБЛЕМИ РОЗРІЗНЕННЯ ОНТОЛОГІЧНИХ ТА ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ У НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ Ф. ДЕ СОССЮРА

Оксана Петрівна Просяник
доктор філологічних наук, доцент
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця


DOI: https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.108-118


FULL TEXT PDF (UKRAINIAN)


АНОТАЦІЯ

У статті здійснено критичну оцінку проблеми синхронії/діахронії, міфологізованої в традиційній рецепції поглядів Фердинанда де Соссюра. Концепція Ф. де Соссюра відома, перш за все, у викладі “Курсу загальної лінгвістики” 1916 р., створеного колегами вченого. Опубліковані у 2002 р. автографічні матеріали Соссюра дають підставу переглянути основні положення його наукової концепції. У статті представлено розуміння темпоральних станів мовної діяльності в концепції “нового” Соссюра. Уважне прочитання автографів показало, що ключовим визначником існування об’єкта мовознавства для швейцарського лінгвіста був час. Мовну діяльність, мову і мовлення Соссюр розрізняє, перш за все, за їх темпоральними ознаками, а також за їх функціями. Мова є сукупністю одночасних різнопланових семіологічних відношень, тобто є ідіосинхронічною. Мовлення як одноразове висловлення і як дискурсивна ситуація загалом є дією, що полягає у створенні послідовного фонетичного ряду. Соссюр окреслює його як діахронічне за часовою ознакою і не пов’язує з історією мови. Мовна ж діяльність як цілісна функція людського досвіду є одночасно незмінною та функціонуючою у часі, тобто тривалою, панхронічною.

Ключові слова: мовна діяльність, мова, мовлення, синхронія, діахронія, панхронія.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Алпатов, В. М. История лингвистических учений: учебн. пособие. 4-е изд., испр. и доп. (Москва: Языки русской культуры, 2005).
  2. Бугорская, Н. В. «Методологические проблемы описания лингвистической терминологии.» Автореф. дисс. доктора филол. наук, Барнаул, 2009.
  3. Будагов, Р. А. Из истории языкознания (Соссюр и соссюрианство). Материалы к Курсам языкознания, под общ. ред. В. Д. Звегинцева (Москва: МГУ, 1954): 4–32.
  4. Єрмоленко, С. С. «Мова і культура: деякі теоретичні та методологічні проблеми лінгвосеміотичної реконструкції традиційної народної моделі світу за даними паремій календарного циклу.» Мова і мовознавство в духовному житті суспільства: монографія (Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007): 246–309.
  5. Кубрякова, Е. С. «О понятиях синхронии и диахронии.» Вопросы языкознания 3 (1968): 112–123.
  6. Просяник, О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції: монографія (Харків: Харківське історико-філологічне товариство), 2018.
  7. Соссюр, Ф. де. Заметки по общей лингвистике, вступит. статья и комментарии Н. А. Слюсаревой (Москва: Прогресс, 1990).
  8. СтепановЮ. С. «Проблема классификации падежей Вопросы языкознания 6 (1968): 36–48.
  9. Ferdinand de Saussure. Cours de linguistique générale: publié par Charles Bally et Albert Sechehaye avec la collaboration de Albert Riedlinger (Lausanne & Paris: Libraire Payot & Cie, 1916).
  10. Saussure, F. de. Écrits de linguistique générale, établis et édités par Simon Bouquet et Rudolf Engler, avec la collaboration d’Antoinette Weil (Paris: Gallimard, «Bibliothèque des idées», 2002).